ВІДПОВІДНІСТЬ ЕТАПІВ ПОБУДОВИ СИСТЕМ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ СТАДІЯМ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • В.М. Луценко

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.13.2032

Анотація

Розглядаються властивості методів та засобів створення проектів систем захисту інформації. Визначено основні властивості таких проектів. Головна увага приділяється створенню систем захисту інформації на визначених етапах створення автоматизованих систем. Запропоновано підхід до вдосконалення методики проектування системи захисту інформації на об’єктах інформаційної діяльності та комплексних систем захисту інформації.

Посилання

ДСТУ ISO/IEC TR 13335:2003. Інформаційні технології. Настанови з керування безпекою інформаційних технологій. Частина 1: Концепції та моделі безпеки інформаційних технологій. Частина 2: Керування та планування безпеки інформаційних технологій. Частина 3: Методи керування безпекою інформаційних технологій.

ДСТУ 3396.1-96 «Захист інформації. Технічний захист інформації. Порядок проведення робіт».

ДСТУ 3396.0-96 «Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення».

ГОСТ 34.601-90 «Автоматизированные системы. Стадии создания».

ГОСТ 34.201-89 «Види, комплектність і позначення документів при створенні АС».

НД ТЗІ 3.7-003-05 «Порядок проведення робіт із створення комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі».

Положення про забезпечення режиму секретності під час обробки інформації, що становить державну таємницю, в автоматизованих системах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 р. № 180.

Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”

Правила забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.06 № 373.

##submission.downloads##

Номер

Том 13 № 3 (52) (2011)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).