ИНТЕГРИРОВАННАЯ ЗАЩИТА ИНФОРМАЦИИ: КРИПТОГРАФИЯ ПЛЮС ПОМЕХОУСТОЙЧИВОЕ КОДИРОВАНИЕ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.13.2031Ключові слова:
поточное шифрование, помехоустойчивое кодирование, циклические коды, линейная последовательностная схема, бент-функцияАнотація
В работе рассматривается способ совмещения во времени процессов поточного шифрования и помехоустойчивого кодирования на основе использовании единого математического аппарата – теории линейных последовательностных схем (ЛПС). Предлагаемая система шифрования состоит из трех уровней защиты: несистематического кодирования циклических кодов, линейного преобразования с помощью ЛПС и нелинейного преобразования с помощью бент-функций.Посилання
Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике / К. Шеннон – М.: Изд-во иностр. лит., 1963. – 829 с.
R.J. McEliece. A Public-Key Criptosystem Based on Algebraic Theory. // DGN Progres Report 42-44, Jet Propulsi on Lab. Pasadena, CA. January – February, 1978. – pp. 114-116.
H. Niederreiter. Knapsack-Type Cryptosystems and Algebraic Coding Theory. // Probl. Control and Inform. Theory. – 1986. – V.15. – pp. 19-34.
Конопелько В.К. Защита информации кодовыми криптосистемами на основе теории норм синдромов и свойств циклотомической перестановки чисел / В.К. Конопелько, О.Г. Смолякова – Технические средства защиты информации. Материалы докл. 6-й Белорусско-российской научно-техн. конф. (Минск 19-23 мая 2008 г.), Минск, с. 65.
Сидельников В.М. Открытое шифрование на основе двоичных кодов Рида-Маллера / В.М. Сидельников // Дискретная математика, М. – 1994. – том 6, выпуск 3. – С.3-20.
Стасев Ю.В. Несимметричные теоретико-кодовые схемы с использованием алгеброгеометрических кодов / Ю.В. Стасев, А.А. Кузнецов // Кибернетика и системный анализ. – 2005. – №3. – С. 47-57.
Осмоловский С.А. Стохастические методы защиты информации / Осмоловский С.А. – М.: Радио и связь, 2003. – 320 с.
Кириллов С.Н. Модифицированный помехозащищенный кодер на основе БИХ-фильтра / С.Н. Кириллов, Д.С. Семин // Вестник РГРТУ. Рязань – 2009. – № 2 (вып. 28). – С. 27-30.
Морелос-Сарагоса Р. Искусство помехоустойчивого кодирования / Морелос-Сарагоса Р. Методы, алгоритмы, применение: Пер. с англ. – М.: Техносфера, 2006. – 320 с.
Патент України на корисну модель 50203, МПК H03M 13/00. Спосіб завадостійкого кодування дискретної інформації із захистом / Семеренко В. П., Дубров О.Ф.; заявл. 21.12.09 ; опубл. 25.05.10, Бюл. №10, 2010.
Гилл А. Линейные последовательностные машины / А. Гилл: пер. с англ. А.С. Бернштейна. – М.: Наука, 1974. – 288 с.
Семеренко В. П. Потокове шифрування на основі теорії лінійної послідовнісної машини / В.П. Семеренко, Ю.В. Степанишин, М.Л. Гаєвський // Інформаційні технології та комп‘ютерна інженерія. – 2007. – № 3 – С. 86-93.
Аграновский А.В. Практическая криптография: алгоритмы и их программирование / А.В. Аграновский, Р.А. Хади – М.: СОЛОН-Пресс, 2002. – 256 с.
Логачев О.А. Булевы функции в теории кодирования и криптологии / Логачев О.А., Сальников А.А., Ященко В.В. – М.: МЦНМО, 2004. – 470 с.
Семеренко В. П. Параллельная реализация поточного шифрования. – Тези міжвідомчої науково-практичної конференції “Сучасні проблеми захисту інформації з обмеженим доступом”. (Київ, 20-21 листопада 2008 р.) – Київ, НАУ, 2008. – с.50-51.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).