КЕРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ПОТОКАМИ У СИСТЕМІ КІБЕРЗАХИСТУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.26.20016

Ключові слова:

кіберзахист, інформаційні потоки, марківські ланцюги, інформаційна характеристика, коефіцієнт стискання, регуляризація, адаптивне управління, квазістаціонарність, прогнозування, оптимізація, системи передачі даних

Анотація

Досліджено методи керування інформаційними потоками в системах кіберзахисту з використанням ймовірнісних моделей та алгоритмів оптимізації. Розроблено математичний апарат для аналізу та стабілізації потоків даних у багатоканальних системах. Використано марківські ланцюги для моделювання фазових станів потоків, математично оцінили інформаційні характеристики системи, коефіцієнти стискання та інтервали квазістаціонарності. Розглянуто вплив параметрів допуску, ймовірностей фазових станів і рівнів дискретизації на передачу інформації. Введено механізми регулярізації для уникнення сингулярностей та забезпечення стабільності роботи системи. Запропоновано адаптивний підхід до управління потоками, що дозволяє динамічно коригувати параметри системи в умовах зміни загроз і збереження точності передачі даних.

Біографії авторів

Андрій Фесенко, Державний університет «Київський авіаційний інститут»

к.т.н., доцент, декан факультету комп’ютерних наук та технологій, Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут», м. Київ, Україна.

Наталія Вишневська, Державний університет «Київський авіаційний інститут»

Cтарший викладач кафедри кібербезпеки, Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут», м. Київ, Україна.

Діана Козловська, Державний університет «Київський авіаційний інститут»

Cтудентка 3 курсу факультету комп’ютерних наук та технологій, Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут», м. Київ, Україна.

Посилання

Козюра В.Д. Захист інформації в комп’ютерних мережах/В.Д. Козюра, В.О. Хорошко, М.Є. Шелест та інші – Ніжин: ТПК «Орхідея», 2020, – 236с.

Козюра В.Д. Процеси та технології в інформаційних системах/ В.Д. Козюра, Л.М. Скачек, Ю.М. Ткач та інші – Ніжин: ТПК «Орхідея», 2020, – 278с.

Юр’єв Ю.М. Концепція мережі авіаційного електрозв’язку /Ю.М. Юр’єв//Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Збірник наукових праць – К:НАУ, Вип.6, 2001 – С:118-125.

Литвинов В.В. Математическое обеспечение проектирования в вычислительных сетей//В.В. Литвинов – К: Техніка ,1982. – 216с.

Згуровський М.З. Основи системного аналізу/М.З. Згуровський, Н.Д. Панкратова – К:Вид. група BHV, 2007. – 544с.

Дибкін Є.Б. Марківські процеси/Є.Б. Дибкін – К:Наукова думка, 1999. – 860с.

Стратонович Р.Л. Умовні марківські процеси та їх застосування/Р.Л. Стратонович – К:КНУ ім. Татарса Шевченка, 2001. – 322с.

Шульга В.П., Іванченко Є.В., Вишневська Н.С., Бербер А.С. Дослідження методів та моделей оцінювання кіберзахисту критичної інфраструктури держави/ Сучасний захист інформації., 2024, №3(59), https:// DOI: 10.31673/2409-7292.2024.030001.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-20

Номер

Том 26 № 2 (2024): Захист інформації

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).