ПРОБИТ-АНАЛИЗ РИСКОВ БЕЗОПАСНОСТИ ИНФОРМАЦИИ

Автор(и)

  • В.В. Мохор
  • В.В. Цуркан

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.12.1958

Анотація

На сегодняшнее время, наличие системы управления безопасностью информации является одним из необходимых условий стратегического развития любой организации. При этом, определение требований по разработке, внедрению, применению, мониторингу, анализу, поддержанию и улучшению системы управления информационной безопасностью осуществляется в контексте рисков конкретной организации [1]. Следует отметить, что под риском в настоящей работе будем понимать риск безопасности информации («information security risk»). Как следствие, в организации необходимо определить методику построения оценок риска, которая должна соответствовать установленным требованиям к защите информации и позволять получить сравнимые и воспроизводимые результаты.

Посилання

ISO/IEC 27001:2005. Information technology. – Security techniques. – Information security management systems. – Requirements.

Петренко С.А. Управление информационными рисками. Экономически оправданная безопасность/Петренко С.А., Симонов С.В. – М.: Компания АйТи; ДМК Пресс, 2004. – 384 с.

ISO/IEC 27005:2005. Information technology. – Security techniques. – Information Security Risk Management.

Вишняков Я.Д. Общая теория рисков: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Я.Д. Вишняков, Н.Н. Радаев. – 2-е изд., испр. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 368 с.

Буянов, В.П. Рискология (управление рисками) [Текст] : учеб. пособие / В. П. Буянов, К. А. Кирсанов, Л. М. Михайлов. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Экзамен, 2003. - 382 с.

Живетин В.Б. Введение в анализ риска [Текст]: монография / В.Б. Живетин. – Казань: [б. и.], 1999. - 319 с.

Платонов А.Г., Ахалая М.Я. Дозовая зависимость постлучевой гибели. Расчет полулетальной дозы LD50 методом пробит-анализа. М.: [б.и.], 2006. – 33 с.

Белов П.Г. Системный анализ и моделирование опасных процессов в техносфере: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/Петр Григорьевич Белов. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 512 с.

Куранов Н. П., Розанов Н. Н. и др. Методические рекомендации по оценке риска аварий гидротехнических сооружений, водохранилищ и накопителей промышленных отходов. – М.: ЗАО «ДАР/ВОДГЕО», 2002. – 44 с.

Куранов Н.П., Розанов Н.Н., Тимофеева Е.А. Интегральный метод оценки риска аварий гидротехнических сооружений // Сборник материалов 8-го Международного конгресса «Вода: экология и технология», ЭКВАТЭК-2008, М., 3-6 июня 2008 г.

Аверин Г.В., Звягинцева А.В. Опасность и риск как характеристики особых состояний экологических и техногенных систем//Екологічна безпека. – 2008. – № 2. – С.22 – 30.

Модели и методы оценки техногенного ущерба при гуманитарном разминировании [Электронный ресурс] / Л.П. Андреев // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2009.- № 5. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/2009-5E/09alppgr.htm. – Назва з екрану.

##submission.downloads##

Номер

Том 12 № 3 (48) (2010)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).