СИНТЕЗ ЗАГАЛЬНОЇ ТОПОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ МЕРЕЖІ І ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ В МВС

Автор(и)

  • О.П. Дмитренко

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.12.1948

Анотація

Розглянемо використання розроблених методів [1] до проектування загальної топологічної структури фрагмента базової мережі МВС. Фрагмент базової мережі включає вузли зв’язку в східному і південному регіонах України, які розташовані в містах Київ, Дніпропетровськ, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Сімферополь, Одеса, Севастополь.

Посилання

Дмитренко А.П. – Модели безопасного соединения с удаленными объектами / Дмитренко А.П., Сирченко Г.А., Хорошко В.А. // Захист інформації, №1, 2010. – с. 53-57.

Соколов А.В. – Защита информации в распределенных корпоративных системах / Соколов А.В., Шальчин В.Ф. – М.: ДМК Пресс, 2002. – 656с.

Дмитренко О.П. – Побудова структурної моделі інформаційної системи для синтезу комплексної системи захисту інформації / Дмитренко О.П., Хорошко В.О. // Сучасний захист інформації, №1, 2010.–с. 64-70.

Оре О. – Теория графов / Оре О. – М.: Наука, 1980. – 336 с.

##submission.downloads##

Номер

Том 12 № 2 (47) (2010)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).