МЕРЕЖЕВОЦЕТРИЧНІ ВІЙНИ – ВІЙНИ СУЧАСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.26.18843Ключові слова:
мережевоцентрічна війна, гібридна війна, кільця Уордена, теорія БойдаАнотація
В статті розглядається теорія мережевоцентрічної війни та її вплив на сучасність. Вона була розроблена у другій половині ХХ сторіччі та широко використовується у війнах ХХІ сторіччя. Сутність концепції мережевоцентрічної війни можливо переоформлювати наступним чином це війна «сліпого» проти «зрячого». Фізична сила «сліпого» - бойова міцність класичних збройних сил, які не користуються перевагами мережево-центричних підходів, що не гарантує переваги в сучасному бою. Це завідомо програшна ситуація. Мережевоцентрічна війна складається з 3-х решіток–підсистем: інформаційної, сенсорної (тобто розвідувальної) і бойової. Але її основу складає інформаційна підсистема, цілями якої, виходячи з концепції є так звані кільця Уордена. Використовуючи теорію мережевоцентрічної війни та застосовуючи тактику гібридної війни, РФ захопила Крим та окупувала Донбас. А 24 лютого 2024 року росія розпочала війну проти України, причому повторюючи свої дії при агресії проти Грузії у 2008 році. Тобто, починаючі з кібератак на державні установи та центри керування державою. Але РФ використовуючи елементи мережевоцентрічної війни, воює як воювали у Другій світовій війні. Україна застосовує перехід від управління військами та зброєю до управління збройною боротьбою. Війна росії проти України свідчить, що в сучасній війні перемагає той, хто швидше сприймає нові технології та втілює їх у життя, бере на озброєння та практично впроваджує нові воєнні доктрини та концепції, які відповідають духу часу, і уможливлюють не лише використання нових технологій та ідей, а й добре знає, які з них як і коли використовувати. Високі технології сьогодні перетворюються в системоутворюючий фактор сучасної збройної боротьби. Вони дозволяють досягнути того нового етапу розвитку воєнного мистецтва-переходу від управління військами в ході збройної боротьби до управління конфліктом у цілому.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).