ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНКАТЕНОВАНИХ ВЕКТОРІВ ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИ

Автор(и)

  • Ханін Денис Олегович Кафедра захисту інформації Національного університету «Львівська політехніка». https://orcid.org/0009-0001-4009-0202
  • Отенко Віктор Іванович Кафедра захисту інформації Національного університету «Львівська політехніка». https://orcid.org/0000-0003-4781-7766

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.26.18831

Ключові слова:

Верифікація обличчя, Біометрична автентифікація, Нейронні мережі, Конкатеновані вектори

Анотація

У епоху цифрової автентифікації системи верифікації особи за обличчям стали ключовим елементом безпеки у різних застосуваннях. Це дослідження розглядає синергію ефективності конкатенованих векторів для покращення точності біометричної автентифікації. З використанням набору даних «Celebrities in Frontal-Profile dataset» (CFP) ми досліджуємо, чи може злиття векторів, згенерованих такими моделями, як VGG-Face, Facenet, OpenFace, ArcFace та SFace, призвести до більш надійного процесу автентифікації. Методика включає обчислення відстані L2 між нормалізованими конкатенованими векторами вхідного образу обличчя та якоря, тим самим визначаючи справжність особи. Експерименти розроблені для порівняння ефективності векторів окремих моделей проти конкатенованих векторів, використовуючи такі метрики, як точність, рівень помилкових допусків (FAR) та рівень помилкових відмов (FRR). Висновки цього дослідження можуть істотно сприяти розвитку більш безпечних і надійних систем верифікації особи за допомогою використання декількох існуючих моделей без необхідності нових досліджень архітектур, їхнього проектування та навчання.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-18

Номер

Том 26 № 1 (2024): Захист інформації

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).