ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ КІБЕРВПЛИВУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.24.17379Ключові слова:
соціальна мережа, соціальний інтернет-сервіс, віртуальна спільнота, кібервплив, соціальна інженерія, вразливості користувача соціальної мережіАнотація
У сучасному інформаційному суспільстві широке поширення одержав такий тип віртуальних спільнот як соціальні мережі. Завдання таких соціальних інтернет-сервісів полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливими шляхами взаємодії одне з одним. Соціальні мережі, окрім виконання функцій підтримки спілкування, обміну думками вирішення своїх професійних потреб, політичних амбіцій, задоволення своїх інтересів у мистецтві, дозвіллі й одержання інформації членами віртуальних спільнот, все частіше стають об’єктами й засобами інформаційного та кібервпливу. Основними етапами проведення кібероперацій у соціальних інтернет-сервісах, що використовуються найчастіше, вважається: моніторинг відкритих джерел, акаунтів, груп, застосування методів соціальної інженерії і безпосередньо реалізація кібервпливів. В умовах широкомасштабної війни рф проти України зі значною гібридної складовою, цифрові засоби масової комунікації та соціальні інтернет-сервіси широко використовуються противником для здійснення деструктивного інформаційно-психологічного та кібервпливів на військово-політичне керівництво, особовий склад та населення країни в цілому. Отже, аналіз вразливостей окремого користувача залежно від розміщеної ним інформації у соціальних мережах є актуальним, а розробка методів захисту від деструктивних кібервпливів дасть змогу в подальшому створити ефективну систему виявлення та протидії їм.
Посилання
Кремлева С.О. Сетевые сообщества. URL: http://www.follow.ru/ print. php? Id = 116&page=1 (дата звернення: 27.01. 2023).
Дзюндзюк В.Б. Віртуальні співтовариства: потенційна загроза для національної безпеки // Державне будівництво [Електронне видання], 2011, №1. URL: http:// www. kbuapa. kharkov. ua. (дата звернення: 10.02. 2023).
Манойло А.В., Петренко А.И., Фролов Д.Б. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны, монография. М.: Горячая линия-Телеком, 2003. 541 с.
М. Кузнецов, И. Симдянов. Социальная инжен-рия и социальные хакеры. Петербург: БХВ-Петербург, 2007. 368 c.
Звіт про роботу системи виявлення вразливостей і реагування на кіберінциденти та кібератаки оперативного центру реагування на кіберінциденти державного центру кіберзахисту державної служ-би спеціального зв’язку та захисту інформації України. URL: http://surl. li/ewsrl (дата звернення: 12.02.2023).
Кастельс М. Становление общества сетевых структур // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология. / под ред. В.Л. Иноземцева, 1999. С. 494-505.
Горбулін В. П., Додонов О. Г., Ланде Д. В. Інформаційні операції та безпека суспільства: загрози, протидія, моделювання, монографія. К.: Інтертехнологія, 2009. 163 с.
Подцероб А. Б. Арабская смута: роль пропаганды и современных информационных технологий // Институт ближнего востока [Електронне видання], 2012. URL: http://www. iimes.ru/?p= 15619 (дата звернення: 12.01.2023).
Доктрина інформаційної безпеки України: затверджена Указом Президента України № 514/2009 від 8 липня 2009 року [Електронний ре-сурс]. URL: http://www. president. gov. ua/ documents / 9570. html (дата звернення: 07.02. 2023).
Сазонов В.М. Социальные сети – публичная сфера, монография. М.: Изд. Лаборатория СВМ, 2011. 223 с.
Матвиенко Ю.А. Деструктивные сетевые соци-альные структуры как средство информационной войны и угроза безопасности России // Информационно-аналитический портал Геополитика [Електронне видання]. 2011. URL: http:/ /old. geopolitica. ru/ Articles / 1218/ (дата звернення: 10.02.2023).
Гібридна війна: сутність, виклики та загрози: зб. матер. Круглого столу (Київ, 8 липня 2021 р.). [Електронне видання]. Київ: НА СБУ, 2021. 189 с URL: https://academy.ssu.gov.ua /uploads/ p_57_ 28744724.pdf (дата звернення: 14.02.2023).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).