ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ТЕХНІЧНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ ПРИ РОЗВ’ЯЗАННІ ЗАВДАНЬ КІБЕРНЕТИЧНОГО ЗАХИСТУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.24.16861Ключові слова:
діагностичний параметр, фізико-хімічні процеси, радіоелектронне обладнання, модель, прогнозуванняАнотація
В статті обґрунтовується можливість застосування діагностичної інформації на основі фізико-хімічних процесів в напівпровідникових структурах програмно-апаратних засобів - систем з вбудованим програмним забезпеченням сучасних телекомунікаційних систем для розв’язання задач кібернетичного захисту. Предметом дослідження виступає процес функціонування сукупності технічних засобів прийому, передачі, збереження та обробки даних під управлінням (керівництвом) програмної складової (сукупність технічних засобів, які є практичною реалізацією моделі OSI). Наведено узагальнена схема взаємодії програмної та апаратної складової обраного типу радіоелектронного устаткування та особливості застосування фізичного підходу до контролю технічного стану цього устаткування для розв’язання задач кіберзагроз, кібератак. До завдань технічного діагностування відносимо контроль за змінами стану апаратної частини (внаслідок старіння або підміни) так і змінами в програмному забезпеченні (внаслідок збоїв або втручання сторонніх осіб). В будь якому разі, задачі які вирішуються, пов’язані з оцінкою фактичного стану програмно – апаратних засобів, прогнозом на майбутнє, оцінкою ймовірностей настання відмов, ризику аварійних ситуацій. На основі аналізу значень діагностичного параметру (порівнянні його з еталонними або розрахунковими) встановлюється місце невідповідності встановленому (визначеному) режиму функціонування, причини та можливі наслідки. Прийняття рішення принципово можливий в разі наявності діагностичного параметру, наявності адекватної моделі об'єкту контролю (для отримання розрахункових даних), або достатньої для статистичної обробки кількості однотипних засобів з однаковими умовами функціонування. Фізичні підходи методів технічного діагностування запропоновано використовувати для вирішення наступних завдань: ідентифікація та автентифікації телекомунікаційного устаткування; визначення нетипового навантаження на програмному рівні. Завдання підвищення інформаційної безпеки також обумовлює необхідність пошуку (розробки) або створення пристроїв, які здатні генерувати електричні сигнали випадкового (шумового) характеру. В якості основного методу розглядається безконтактний індукційний метод.
Посилання
Закон України Про основні засади забезпечен-ня кібербезпеки України https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2163-19#Text
Генкин М. Д., Соколова А. Г. Виброакустиче-ская диагностика машин и механизмов. –М.: Машиностроение, 1987. – 282 с.
Кузавков В. В. Оцінка ймовірносних характери-стик джерел випадкових сигналів. // сучасна спеціальна техніка. – 2021. – №2. – С. 19-28.
Ершов, Д.Ю. Техническое диагностирование и методы контроля механических узлов в маши-ностроении. Москва, 2013. – № 4. – С. 62-64.
Кузавков В. В., ГІ Гайдур, С.О. Сєрих, Є.В. Редзюк Безконтактний індукційний метод ви-значення технічного стану цифрового блока: розрахунок потужності випромінювання про-відника // Зв’язок. – 2016. – №1. – С. 32-39.
Стрельников, В.П. Состояние и перспективы теории и практики надежности. Надежность и долговечность машин и сооружений: Междуна-родный научно-технический сборник. Моск-ва, 2005. – № 24. – С. 27-38.
Лебедев, А.Н. Вероятностные методы в инжене-рных задачах: справ. / А.Н. Лебедев, М.С. Куп-риянов, Д.Д. Недосекин, Е.А. Чернявский. СПб.: Энергоатомиздат. 2008. 333 с.
Хан, Г. Статистические модели в инженерных задачах / Г. Хан, С. Шапиро. М.: Мир, 2010. – 3-е изд. – 412 с.
Вишнівський, В.В. Безконтактний індукційний метод діагностування радіоелектронних блоків : збірник наук. праць ВІКНУ ім. Т. Шевченка / В.В. Вишнівський, М.К. Жердєв, Б.П. Креден-цер, В.В, Кузавков. Київ, 2013. – № 43. – 336 с.
Кузавков, В.В. Діагностична модель р-n (n-р) переходу в динамічному режимі для безконтакт-ного індукційного методу діагностування / М.К. Жердєв / збірник наук. праць ВІКНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 2014. – № 45. – 317 с.
Жердєв, М.К. Узагальнення результатів форсо-ваних випробувань радіоелектронних компоне-нтів / М.К. Жердєв, В.В, Кузавков, І.В. Пампуха / збірник наук. праць ВІКНУ ім. Т. Шевченка. Київ, 2015. – № 49. – С. 40-47.
Жердєв, М.К. Перевірка адекватності аналітич-ної моделі радіоелектронного компоненту / М.К. Жердєв, В.В. Кузавков / науковий журнал Інформаційна безпека Східноукраїнський наці-ональний університет ім. В. Даля. Луганськ, 2014. – № 3 (15). – С. 76-81.
Кузавков В. В. Постановка задачі синтезу авто-номної автоматизованої системи діагностування мережі однотипних програмно-апаратних засо-бів / В. В. Кузавков, П. В. Хусаїнов, Г. І. Гай-дур. // Сучасний захист інформації. – 2017. – №3. – С. 61-67.
Development of object state estimation method in intelligent decision support systems V Bezuhlyi, V Oliynyk, І Romanenko, O Zhuk, V Kuzavkov, O Borysov, Eastern-European Journal of Enterprise Technologies 5 (3), 113.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
