РОЗРОБКА НЕЯСНИХ КРИТЕРІЇВ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАЧЕННЯ СКЛАДЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО СОЦІАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.22.15259Ключові слова:
інформаційні технології, нечіткі критерії, інформація з відкритих джерел, соціальний портрет, формалізація критеріїв, інформаційна модель, інфологічна модельАнотація
Наведено результати розробки нечітких критеріїв для визначення значущості складової інформації соціального профілю. Моделювання було проведено з використанням технології OSINT - технології легального отримання і використання інформації з відкритих джерел. В результаті досліджень були підібрані параметри, що впливають на значимість окремих характеристик соціального профілю, і визначені їх характеристичні функції. В ході виконання завдання соціального профілювання проводилася обробка інформації різного ступеня структурованості. При цьому були використані наступні моделі даних: мережева - для зберігання даних кінцевого соціального профілю, і подання їх у вигляді графів; реляційна - для зберігання інформаційної карти соціального профілю; постреляційна і NoSQL - для зберігання неструктурованих вихідних даних і динамічного контенту, в тому числі мультимедійного. Концептуальну модель представлення даних соціальних профілів можливо розширити і привести у відповідність з комплексною і математичною моделями цифрового соціального середовища. Надалі, необхідно розкрити елементи і взаємозв'язок чотирьох базових категорій інфологічної моделі представлення результатів соціального профілювання. Отримана нова модель нечіткого коефіцієнта значущості параметрів соціального профілю, відмінністю якої є можливість обліку як формалізованих об'єктивних, так і суб'єктивних показників, що важко інтерпретуються, для оцінки вихідної інформації СП. Перевагою використання критерію значущості перед залученням експертів є менші часові витрати на аналіз великих обсягів даних при збереженні рівня об'єктивності оцінювання. Наступним кроком є перехід до розгляду різноманіття елементів цифрового соціального середовища.
Посилання
Буслов П.В., Зоренко Д.С., Рябуха Ю.М Використання технологій OSINT для отримання пошукової інформації: практичний порадник. Х.: ІПЮК для СБ України, 2021. - 28 с.
Graph-basedintelligence-analysis [Електронний ре-сурс] – Режим доступу до ресурсу: https:// linkurio.us/blog/graph-based-intelligence-analy sis/.
Tiwari G. Chapter 1: NoSQL: What It Is and Why You Need it > Definition and Introduction, Professional NoSQL, Packt Publishing, 2011. - 384 p.
Бодров И. Сильные и слабые стороны NoSQL. Корпоративный журнал компании "Инфосистемы Джет" [Електронний ресурс] / И. Бодров – Режим доступу до ресурсу: http: //www.jetinfo.ru/stati/silnye-i-slabye-storony-nosql.
Robinson, I., Webber, J. & Eifrem, E. Graph Databases, O’Reilly Media, 2013. - 178 p.
Apache HBase ™ Reference Guide [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http: //hbase.apache.org/book.html#faq.
Introduction to Views // Apache CouchDB 2.2 Documentation. [Електронний ресурс] – Ре-жим доступу до ресурсу: http://docs.couchdb. org/en/stable/ddocs/views/intro.html.
Hows, D., Membrey, P., Plugge, E. & Hawkins, T., The Definitive Guide to MongoDB: A complete guide to dealing with Big Data using MongoDB, Third Edition, Apress, 2015. - 376 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).