АНАЛІЗ АТАК, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ КІБЕРЗЛОЧИНЦЯМИ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID 19

Автор(и)

  • Сусукайло Віталій Андрійович аспірант кафедри захисту інформації, Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0003-4431-9964
  • Опірський Іван Романович кафедра захисту інформації, Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-8461-8996
  • Піскозуб Андріян Збігнєвич кафедра захисту інформації, Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-3582-2835
  • Волошин Ростислав Ярославович кафедра захисту інформації, Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-1357-1334
  • Друзюк Олег Сергійович кафедра захисту інформації, Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-9852-2680

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.22.14943

Ключові слова:

вектор атаки, шкідливе програмне забезпечення, реагування на інциденти, безперервність бізнесу, Cyber Kill Chain

Анотація

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, пандемія визначається як „поширення нової хвороби у всьому світі ”. З точки зору кібербезпеки це означає - катастрофа. Під час катастроф кількість кіберзлочинців зростає щодня. По мірі того як все більше висококваліфікованих фахівців з кібербезпеки долучається до блакитної команди, щодня запускається все більше шкідливих аплікаці й, приблизно 230000 нових зразків шкідливих програм на день, згідно з інформацією дослідників з PandaLabs. Пандемію можна розглядати як подію, яка може призвести до виконання планів безперервності бізнесу або  реалізації заходів з аварійного відновлення. Протягом цього часу слід аналізувати зростаючу кількість загроз кібербезпеки та визначати застосовні заходи безпеки. Існує також багато проблем з адміністративною інформаційною безпекою, які також слід враховувати. У цій статті розкрито основні питання щодо моніторингу інфраструктури, а також забезпечення високого рівня управління вразливостями та реагування на інциденти. Наведено заходи управління, які необхідно використовувати у SOC центрах, а також представлено поглиблений аналіз векторів атак та заходів безпеки, які можна застосувати для їх запобігання. Визначено, що віддалений моніторинг безпеки повинен бути зосереджений на аналізі подій з кінцевих точок за допомогою хост-систем виявлення вторгнень, рішень для виявлення і реагування на кінцеві точки, а також програмного забезпечення для забезпечення безпеки кінцевих точок, яке дозволяє дистанційно керувати і агрегувати події в центральній консолі.

Посилання

Рекомендації щодо посилення боротьби за кібербезпеку під час COVID -19”, https://home.kpmg/ua/uk/home/insights/2020/04/covid-19-cyber-security.html

Dubov, Сovid-19: основні тенденції в області кібербезпеки, NSS 2019.

John Wileym. Carbon Black Special Edition, “Полювання на загрози для манекенів”. Inc. 111 River St. Hoboken, 2017, pp 9.-10.

O. Milov, A.Voitko, I. Husarova, I. Opirskyy, O. Fraze-Frazenko, et al., Development of methodology for modeling the interaction of antagonistic agents in cybersecurity systems Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2019.

“Alozurt - аналіз шкідливого ПЗ”, https://any.run/malware-trends/azorult

“Реагування на інциденти і усунення їх наслідків при віддаленій роботі”, https://www.crowdstrike.com/resources/crowdcasts/conducting-incident-response-and-remediation-remotely

Іван Опірський, Андрій Винар. «Аналіз використання хмарних сервісів для фішингових атак»// Кібербезпека: освіта, наука, техніка, вип. 1, вип. 9, С. 59-68, 2020.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-17

Номер

Том 22 № 4 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).