Послідовний дворівневий захист інформації з імовірнісний надійністю
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.22.14660Ключові слова:
технічний захист інформації, еквівалентний однорівневий захист, послідовний дворівневий захист інформації з імовірнісним зломом, розподіл максимуму ймовірності злому, розподіл ймовірності злому, реальний процес зломуАнотація
У даній роботі проведено теоретичні дослідження фізичного процесу злому для послідовного дворівневого технічного захисту інформації з ймовірною надійністю. У дослідженнях використовується підхід, пов'язаний з надійністю різної апаратури, технічних пристроїв і систем, які досить ретельно вивчені та забезпечили гарний практичний результат з кількісною ймовірною оцінкою. Для розрахунків і оцінки можливостей послідовного дворівневого технічного захисту інформації використовувалися однорівневі ТЗІ з ймовірною надійністю, які запропоновані і розглянуті в роботах Б. Журиленка. У даній роботі використовувався метод побудови послідовного дворівневого технічного захисту інформації з ймовірною надійністю і можливість порівняння її з еквівалентним однорівневим захистом. Таке порівняння може виявитися корисним при оцінці і порівнянні багаторівневих ТЗІ, оскільки такий підхід дозволить оцінювати різні структури багаторівневих захистів і досить просто порівнювати проектовані й існуючі ТЗІ з єдиної точки зору. Проведені дослідження показали, що поверхня розподілу максимумів ймовірностей злому еквівалентного однорівневого ТЗІ в повному обсязі збігається з розподілом максимумів ймовірності злому дворівневого ТЗІ. Тому порівняння захистів можливо тільки в обраному для аналізу напрямку злому. Для аналізу і порівняння захищеності інформації в інших напрямках необхідно за запропонованою методикою розрахувати і побудувати розподіл максимумів ймовірності злому для цих напрямків. В роботі запропоновано спосіб визначення реальної ймовірності злому дворівневого захисту не за максимальним значенням ймовірності злому, а з розподілу ймовірності злому послідовної дворівневої ТЗІ, так як злом ТЗІ не обов'язково може відбуватися при максимальних значеннях ймовірності злому. У цьому випадку за побудованими поверхнями ймовірностей злому реальну надійність ТЗІ можна визначати для будь-якого напрямку злому.
Посилання
Л. Румшинский, Элементы теории вероятностей, М.: Изд-во «Наука», Главн. Ред. Физ.-мат. Лит., 1970, 256 с.
Б. Журиленко, "Метод проектирования и оценка работающей одиночной технической защиты информации по выбранному направлению взлома", Захист інформації, №3(21), С. 143-149, 2019. DOI: 10.18372/2410-7840.21.13950.
В. Васянин, Б. Журиленко, Н. Николаева, Информационные управляющие системы и технологии. Проблемы и решения: монография, авт. кол.: [и др.]; под науч. ред. проф. В.Вычужанина, Одесса: Экология, С. 60-73, 2019.
Б. Журиленко, "Метод проектирования единичной системы технической защиты информации с вероятностной надежностью и заданными параметрами взлома", Безпека інформації, №1(20), С. 36-42, 2014.
Б. Журиленко, "Оценивание финансовых затрат на построение системы защиты информации", Захист інформації, №4(20), С. 231-239, 2018. DOI: 10.18372/ 2410-7840.20.13424.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).