Декомпозиційна модель представлення смислових констант та змінних для реалізації експертиз у сфері ТЗІ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.21.13766Ключові слова:
державна експертиза КСЗІ, модель декомпозиції вихідних документів, грід-засоби, шаблон вихідних документів, систем підтримки прийняття рішень, смислові блоки, смислові константи, смислові змінніАнотація
Проведення державних експертиз – це процес довготривалий і пов’язаний з можливими помилками як на етапі проведення проектних робіт, так і під час проведення самої експертизи. Тому актуальним науковим завданням є створення інформаційної системи, яка б допомагала експерту при побудові вихідних документів, а також дозволяла б експерту перевірити функціональний профіль захисту (ФПЗ). В роботі запропонована декомпозиційна модель, яка за рахунок сформованих множин вхідних та вихідних документів p-го проекту, а також множини смислових блоків, смислових констант та змінних p-го проекту дозволяє автоматизувати процес ідентифікації функціонального профілю захисту. Для цього ми провели декомпозицію вихідних документів з урахуванням етапів формування множин документів експертизи, смислових блоків та смислових змінних вихідних документів. Проаналізували принципи організації структури документів, які створюються на етапі державної експертизи комплексних систем захисту інформації (КСЗІ). Ввели поняття смисловий блок, смислова константа, смислова змінна. Смисловий блок – це стала семантична конструкція, яка має закінчене смислове значення. Смислова константа – це стійка смислова конструкція, час існування якої виходить за рамки проведення державної експертизи КСЗІ. В свою чергу, смислова змінна – це смислова конструкція, час існування якої дорівнює часу проведення державної експертизи КСЗІ. Все це дозволило прискорити процес створення вихідних документів державних експертиз КСЗІ. Розвитком даних робіт є розробка методу ідентифікації функціонального профілю захисту. Це дозволить формалізувати вимоги нормативного документу щодо його властивостей, що буде зроблено в подальших статтях.
Посилання
В. Шорошев, І. Пающик, А. Давиденко, Система підтримки прийняття рішень щодо забезпечення інформа-ційної, антивірусної та фізичної безпеки комп'ютерних систем органів внутішніх справ України «ТОРСІОН-3», Міністерство внутрішніх справ України, Дер-жавний науково-дослідний інститут МВС Украї-ни, Департамент документального забезпечення та режиму МВС України, Методичні рекоменда-ції, Київ 2010, 189 с.
М. Шабан, А. Давиденко, "Разработка методики проведения комплексных систем защиты ин-формации", Моделювання та інформаційні технології, Вип. 73, С. 114-121, 2014.
М. Шабан, "Реалізація програмного модуля під-тримки прийняття рішень при проведенні екс-пертизи грід-засобів на відповідність вимогам НД ТЗІ", Збірка праць конференції «Моделювання 2018», С. 259-262, 2018.
С. Головань, А. Давиденко, Л. Щербак, "Про термінологію в області безпеки інформації", Збі-рник наукових праць Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пухова, Вип. 66, С. 31-35, 2013.
L. Zadeh, "Fuzzy sets", Inform. Control, vol. 8, no. 3, pp. 338-353, 1965.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).