Експериментальне дослідження методу визначення рівня важливості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури в галузі цивільної авіації
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.19.11766Ключові слова:
критична інфраструктура, визначення рівня критичності, критична інформаційна інфраструктура, критичні авіаційні інформаційні системи, цивільна авіаціяАнотація
Останнім часом у світі спостерігається тенденція до збільшення кількості надзвичайних подій різного роду. Щодня світові ЗМІ повідомляють про природні та техногенні катастрофи, збройні конфлікти, терористичні акти, важкі злочини, акти піратства, вчинені як злочинними організаціями, так і окремими особами. Все частіше в результаті таких подій жертвами стає велика кількість людей та завдається шкода життєво важливим для існування держав системам, об’єктам і ресурсам. З огляду на це, більшість провідних держав світу стали приділяти увагу методам та засобам ідентифікації, систематизації та забезпечення безпеки об’єктів критичної інфраструктури, втрата або порушення нормального функціонування яких призведе до значних або навіть непоправних негативних наслідків для національної безпеки держави. Для застосування адекватних методів захисту важливим є попереднє визначення рівня важливості (критичності) об’єктів інформаційної інфраструктури держави у певній галузі. Враховуючи зазначене був розроблений метод визначення рівня важливості об’єктів критичної інформаційної інфраструктури держави в галузі цивільної авіації, який дозволяє проводити ранжування та оцінку рівня важливості критичних авіаційних інформаційних систем як за кількісними, так і за якісними параметрами. Продовженням дослідження стала розробка методики проведення експерименту, за допомогою якої перевірено адекватність реагування методу на зміну вхідних даних, що підтвердило можливість визначення рівня важливості критичних авіаційних інформаційних систем різних категорій: інформаційних систем аеронавігаційного обслуговування, бортових інформаційних систем повітряних суден та інформаційних систем авіакомпаній і аеропортів.
Посилання
Л. Щербак, С. Гнатюк, В. Сидоренко, О. Шахо-вал "Метод визначення рівня важливості об’єктів критичної інформаційної інфраструк-тури в галузі цивільної авіації", Безпека інформа-ції, Т. 23, №1, С. 27-38, 2017.
О. Юдін "Світовий досвід щодо визначення галузей критичної інфраструктури", Перспекти-вні напрями захисту інформації: друга всеукр. наук.-практ. конф., Одеса: ОНАЗ, С. 82, 2016.
О. Юдін "Аналіз підходів до визначення крите-ріїв віднесення об’єктів до критичної інфра-структури на прикладі європейського союзу", Актуальні питання забезпечення кібербезпеки та захисту інфо-рмації: третя міжнар. наук.-практ. конф., К. : Європейсь-кий університет, С. 187, 2017.
В. Лядовська, М. Рябий, С. Гнатюк "Визначення критичної інформаційної інфраструктури та її захист: аналіз підходів", Зв'язок, №4, С. 3-7, 2014.
С. Гнатюк, В. Сидоренко, О. Дуксенко "Сучасні підходи до виявлення та ідентифікації найбільш важливих об’єктів критичної інфраструктури", Безпека інформації, Т. 21, № 3, С. 269-275, 2015.
С. Гнатюк, Р. Одарченко, В. Сидоренко "Аналіз методів розрахунку критичності інформаційних систем" Інтегровані інтелектуальні робототехнічні комплекси (ІІРТК–2016): дев’ята міжнар. наук.-практ. конф., К. : НАУ, С. 279-281, 2016.
Doc 8973 ІСАО «Керівництво з авіаційної без-пеки» (Restricted), Вид. 9, 818 с, 2014.
В. Харченко, Ирадж Эльяси Комари "Комплек-сный анализ гарантоспособности информа-ционно-управляющих систем и инфраструк-тур: FME(C)A-модели и информационная тех-нология", Проблеми інформатизації та управління: зб. наук. пр., К., В.1 (23), С. 92-97, 2008.
ГОСТ Р 51901.12:2007. Менеджмент риска. Ме-тод анализа видов и последствий отказов. – М. : Стандартинформ, 36 с., 2008.
С. Гнатюк, Д. Васильєв "Сучасні критичні авіаційні інформаційні системи", Безпека інформації, Т. 22, № 1, С. 51-57, 2016.
Р. Ахмедов, А. Бибутов, А. Васильев, Автомати-зированные системы управления воздушным движением: новые информационные технологии в авиации: уч. пос., СПб.: Политехника, 2004, 446 с.
Ф. Яновський, Радіолокаційні системи повітряних суден: підруч., К.: НАУ, 2012, 688 с.
Система отображения воздушной обстановки и предотвращения столкновений самолетов в во-здухе TCAS, ACAS II, Руководство для летчи-ков, C. 90.
"Бронирование авиаперевозок в системе. AMADEUS". [Електронний ресурс]. Режим до-ступу: http://www.amadeus.com/cis/documents/ aco/cis/Amadeus_Basic_Course_2011(A5).pdf. [Дата доступу: травень 2017].
"Austrian Serbian Tourism Programmes Lesson 7 Amadeus AIR". [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.slideshare.net/AngelinaNjegus/ lesson-7-amadeus-air. [Дата доступу: травень 2017].
Л. Александровская, И. Аронов, В. Круглов, Безопасность и надежность технических систем: уч. пос., М. : Университетская книга, Логос, 2008, 376 с.
Анализ видов, последствий критичности отказов: метод. матер. М. : НИЦ CALS-технологий «Прикладная логистика», 2005-2011, 21 с.
ГОСТ 27.310-95. Надежность в технике. Анализ видов, последствий и критичности отказов. Основные положения, Минск: ИПК Издатель-ство стандартов, 1996, 23 с.
НДР «Інфраструктура», № д.р. 0114U000038д.
Т. Елисеева "Анализ безопасности электроприводной запорной арматуры методом АВПКО", Известия ТулГУ. Технические науки, В. 5, С. 182-186, 2013.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).