Застосування методу експертних оцінок до оцінювання інформаційних ризиків вищого навчального закладу

Автор(и)

  • Юлія Миколаївна Ткач Чернігівський національний технологічний університет
  • Світлана Володимирівна Казмірчук Національний авіаційний університет
  • Дмитро Борисович Мехед Чернігівський національний технологічний університет
  • Володимир Маркович Базилевич Чернігівський національний технологічний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.19.11684

Ключові слова:

метод експертних оцінок, інформаційний ризик, вищий навчальний заклад

Анотація

У статті висвітлено метод експертних оцінок та особливості його застосовування на прикладі оцінювання інформаційних ризиків вищого навчального закладу. Головна особливість цього методу полягає у тому, що він використовується у випадках, коли ускладнено знаходження розв’язку математичними методами. У зв’язку із недостатністю достовірної статичної інформації або взагалі її відсутністю щодо загроз інформаційній безпеці найбільш поширеним методом оцінювання інформаційних ризиків є метод експертних оцінок. Схематично представлено послідовності дій згідно з методом експертних оцінок: формулювання мети дослідження, відбір експертів та формування експертної групи, складання анкет, анкетування, обробка та аналіз експертних оцінок. Запропоновано статистичний інструментарій для обробки та аналізу отриманих результатів анкетування експертів.

Біографії авторів

Юлія Миколаївна Ткач, Чернігівський національний технологічний університет

к.п.н., доцент, завідувач кафедри математичного моделювання та інформаційної безпеки Чернігівського національного технологічного університету

Світлана Володимирівна Казмірчук, Національний авіаційний університет

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри безпеки інформаційних технологій Національного авіаційного університету

Дмитро Борисович Мехед, Чернігівський національний технологічний університет

к.п.н., доцент кафедри математичного моделювання та інформаційної безпеки Чернігівського національного технологічного університету

Володимир Маркович Базилевич, Чернігівський національний технологічний університет

старший викладач кафедри математичного моделювання та інформаційної безпеки Чернігівського національного технологічного університету

Посилання

А. Корченко, В. Щербина, С. Казмирчук., "Методы анализа и оценки рисков потерь государственных информационных ресурсов" [Электронный ресурс]: Режим доступа: www.archive.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Zi/2012_1/20.pdf.

"Методи кількісного аналізу". [Електронний ре-сурс]. Режим доступу: http://bibliograph.com.ua/ economika-predpriyatiya-3/154.htm.

"Парадигма информационных рисков. Визначен-ня". [Электронный ресурс]: Режим доступа: www.fa-kit.ru.

"Проектні ризики та методи їх зменшення". [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.info-works.com.ua/referats/finansi/5.html.

Ю. Ткач, "Побудова нечітких когнітивних карт для оцінки інформаційних ризиків вищого навчально-го закладу", Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія «Технічні науки»: науковий збірник, Чернігів: ЧНТУ, №2(73), С. 149-153, 2014.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-26

Номер

Том 19 № 2 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).