Застосування інформаційної онтології для проектування та аналізу КСЗІ

Автор(и)

  • Олександр Євгенович Архипов НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»
  • Олег Віталійович Козленко НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.19.11681

Ключові слова:

онтологічна структура, оцінювання ризику, сценарії витоку інформації, культура інформаційної безпеки, онтограф, загрози інформації, рівень культури інформаційної безпеки

Анотація

У статті пропонується варіант онтологічної структури як специфічної формально-логічної схеми, що дозволяє накопичувати та впорядкувати відомості про типові загрози інформації, заходи та засоби з їх нейтралізації, аналізувати ефективність можливих варіантів побудови системи захисту інформації. Формування онтології виконується з орієнтацією на найбільш поширені варіанти сценаріїв ураження інформації та на типові вразливості організації, обумовлені характерним для неї станом та рівнем культури інформаційної безпеки. Дана онтологічна структура може бути використана для обчислення значень інформаційних ризиків для типових сценаріїв ураження інформації, формування базової системи захисту інформації та визначення узагальненої оцінки захищеності організації у інформаційній сфері.

Біографії авторів

Олександр Євгенович Архипов, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»

доктор технічних наук, професор кафедри інформаційної безпеки НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Олег Віталійович Козленко, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»

аспірант кафедри інформаційної безпеки ФТІ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Посилання

T. Gruber, "A translation approach to portable ontologies", Knowledge Acquisition, №5(2), С. 199-220, 1993.

А. Никоненко, "Обзор баз знаний онтологического типа", Штучний інтелект, № 4, С. 208-219, 2009.

А. Палагин, Н. Петренко, К. Малахов, "Методика проектирования онтологии предметной области", УСиМ, c. 14, 2009.

О. Архипов, "Щодо методики iдентифiкацiї та оцінювання активiв системи iнформацiйних технологiй", Захист iнформацiї, №1(50), С. 42–47, 2011.

Data Breach Investigation Report, Verizon Enterprise Solutions, [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.verizonenterprise.com/resources/reports/ rp_DBIR_2016_Report_en_xg.pdf [Дата доступу: травень 2017].

Data Breach Investigation Report, Verizon Enterprise Solutions, [Електронний ресурс]. Режим до-ступу: https://iapp.org/media/pdf/resource_center/Verizon_data-breach-investigation-report-2015.pdf [Дата доступу: травень 2017].

Data Breach Investigation Report, Verizon Enterprise Solutions, [Електронний ресурс]. Режим до-ступу: http://www.verizonenterprise.com/resources/ reports/rp_Verizon-DBIR-2014_en_xg.pdf [Дата дос-тупу: травень 2017].

А. Потий, Д. Пилипенко, И. Ребрий, "Пред-посылки к формированию культуры информа-ционной безопасности и метод комплексного оценивания ее уровня", Радіоелектронні і комп’ютерні системи, №5(57), С. 72-77, 2012.

Д. Майерс, Социальная психология. СПб.: Питер, 2002.

J. VanNiekerk, "Fostering Information Security Culture through Integrating Theoryand Technology", PhD thesis, Nelson Mandela Metropolitan University, 2010.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-06-26

Номер

Том 19 № 2 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).