Технології обміну даними дистанційних електронних виборів

Автор(и)

  • Віталій Дмитрович Назарук Національний університет водного господарства та природокористування
  • Олександр Анатолійович Хоменчук Національний університет водного господарства та природокористування

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.19.11439

Ключові слова:

бюлетень, електронний цифровий підпис, автентифікація, відкритий ключ, закритий ключ

Анотація

У статті досліджено системи електронних виборів, які можуть використовуватись у виборчих кампаніях різного рівня. Визначено їх основні переваги та розглянуто проблеми, які виникають під час впровадження систем електронних дистанційних виборів. Встановлено, що такі системи одночасно повинні забезпечувати таємницю голосування та однозначну дистанційну ідентифікацію особистості уповноважених виборців, що виконати за допомогою існуючих протоколів обміну інформації є складною задачею. У статті запропоновано технологію обміну даними, яка передбачає: надсилання до центральної виборчої комісії бюлетенів із позначками вибору без прив’язки їх до ідентифікаторів виборців; запобігання перехопленню та модифікації даних завдяки застосуванню протоколів асиметричного шифрування; використання генераторів випадкових послідовностей для знеособлення бюлетенів при підрахунку голосів; можливість оскарження результатів свого голосування конкретним виборцем.

Біографії авторів

Віталій Дмитрович Назарук, Національний університет водного господарства та природокористування

кандидат технічних наук, старший викладач кафедри обчислювальної техніки (Національний університет водного господарства та природокористування)

Олександр Анатолійович Хоменчук, Національний університет водного господарства та природокористування

начальник відділу інформаційних технологій (Національний університет водного господарства та природокористування)

Посилання

Jefferson D. If I Can Shop and Bank Online, Why Can’t I Vote Online? [Electronic resource] Access mode: World Wide Web. – URL: https://www. verifiedvoting. org/resources/ internet-voting/vote-online/.

Биргер П. Электронные выборы: как интернет помо-гает волеизъявлению [Електронний ресурс] Режим доступу: World Wide Web. – URL: https:// republic.ru/future/elektronnye_vybory_kak_tekhnologii_pomogayut_chestnomu_voeizyavleniyu-722030. xhtml? page=4#pager.

Шнайер Б. Прикладная криптография. 2-е издание. Протоколы, алгоритмы и исходные тексты на языке Си. – Москва: Триумф, 2002. – С. 94-100.

Вишняков В. М., Пригара М. П., Воронін О. В. Відк-рита система таємного голосування // Управління розвитком складних систем. Збірник наукових праць. – 2014. – Вип. 20. – С. 110-115. [Електронний ресурс] Режим доступу: World Wide Web. – URL: http://urss. knuba.edu.ua/ files/zbirnyk-20/ 22.pdf.

Чуприн В. М., Вишняков В. М., Пригара М. П. Гене-рування випадкових чисел штатними засобами хостів мережі інтернет//Захист інфомації. Науковий фаховий журнал. – 2016. – Том 18. – № 4. – С. 323-335. [Електронний ресурс] Режим доступу: World Wide Web. – URL: http: // jrnl. nau. edu. ua / index.php / ZI / article / view/ 11085 / 14800.

Савчук О. Системи електронних виборів процедури голосування та матеріально- технічні засоби. Міжнародний досвід. [Електронний ресурс] Режим доступу: World Wide Web. – URL: http://euinfocenter. rada.gov.ua/uploads/documents/ 28966.pdf.

Панцир С., Когут А. Е-демократія в Україні: рекоме-ндації щодо впровадження політики та забезпечення її результативності. [Електронний ресурс] Режим доступу: World Wide Web. – URL: http://euinfocenter. rada.gov.ua/uploads/documents/28784.pdf.

Назарук В. Д., Хоменчук О..А., Круліковський Б. Б. Інформаційна технологія побудови комунікаційних протоколів дистанційних електронних виборів //Матеріали конференції "Інформаційно-обчислюва-льні технології, автоматика та електротехніка". – Рі-вне, 2016. – С. 309-312.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-03-27

Номер

Том 19 № 1 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).