ПЕРСПЕКТИВИ САМОРОЗВИТКУ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

distance learning; innovative technologies; higher education seekers; pandemic

Автор(и)

  • Тетяна Парфіненко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.19.16245

Анотація

У статті розглянуто інноваційні технологій, які використовуються у системі дистанційного навчання у період пандемії COVID-19. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні важливості саморозвитку студентів в умовах дистанційної освіти та визначенні прогресивних технологій навчання в цьому напрямі. У роботі визначено особистісні характеристики студентів, які належать до покоління Z і відповідно до цього обґрунтовано теоретичні засади використання інноваційних технологій спрямованих на саморозвиток здобувачів вищої освіти. З огляду на те, що впровадження інноваційних технологій у процес дистанційного навчання має бути структурованим і методично доцільним, було розглянуто основні елементі розробки дистанційних курсів. Методи наукового дослідження: теоретичні (вивчення, аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження, систематизація і узагальнення отриманих даних), що дали змогу з’ясувати переваги та недоліки дистанційного навчання в умовах пандемії; емпіричних (інтерв’ювання, анкетування, спостереження за освітнім процесом), що сприяли доцільності впровадження інноваційних технологій у систему дистанційного навчання в умовах пандемії та було проведено дослідження на платформі Google Forms. Вибірку склали 42 студенти І курсу факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Результати: виявлено проблеми самоорганізації і відсутності бажання до самоосвіти та саморозвитку здобувачів вищої освіти в умовах пандемічно зумовленої кризи; встановлено неповну готовність викладачів до освітньої діяльності в нових умовах. Запропоновано впровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання, які б були адаптовані саме для дистанційної освіти і сприяли саморозвитку особистості. Висновки. Вимушена ізоляція засвідчила низку ускладнень як для здобувачів вищої освіти так і для викладачів. Проте, дослідження показало, що сучасна молодь більш гнучка і прогресивна, ніж старше покоління і швидше адаптується до будь-яких змін. Тому використання інноваційних технологій у дистанційному навчанні сприятиме  підвищенню зацікавленості студентів навчальним матеріалом і формуванню у них практичних та дослідницьких навичок розвитку пізнавальних можливостей та системи цінностей, а також мотивуватиме на досягнення успіху у професійній діяльності

Біографія автора

Тетяна Парфіненко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри валеології

Посилання

Барановська, Л. & Харадзе, Є. (2021). Інноваційно-технологічний характер вищої освіти в період пандемічно зумовлених трансформацій. Вісник Національного авіаційного університету. Київ: Національний авіаційний університет, 2021. Вип. 1(18), 10-18.

Даценко, Г. & Сузанська, З. (2017). Дистанційне навчання як засіб стимулювання самоосвіти. Дистанційне навчання як сучасна освітня технологія. Матеріали міжвузівського вебінару. Віниця: Винницкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, 17-20.

Кухаренко, В. (2011). Використання вебінарів у навчальному процесі. Комп'ютер в школі та сім'ї, 12-16.

Лавриненко, Л. (2020). Освіта в реальності сьогодення – дистанційне навчання. Матеріали конференцій МЦНД, 25-28.

Маралов, В. (2015). Общие закономерности и возрастные особенности саморазвития личности. Вестник Череповецкого государственного университета, 147–151.

Маралов, В. (2015). Ценность и опасности саморазвития личности. Международный научно-исследовательский журнал, 51–53.

Поколения X, Y, Z: кто это и как с ними работать. Режим доступа: https://postium.ru/pokoleniya-x-y-z-kto-eto/.

Пометун, О. & Пироженко Л. (2002). Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Київ: Академія педагогічних наук. 135с.

Сапа, А. (2014). Поколение Z - поколение эпохи ФГОС. Инновационные проекты и программы в образовании, 24-30.

Семеновских, Т. (2014). Феномен «клипового мышления» в образовательной вузовской среде. Интернет-журнал «Науковедение».

Режим доступа: http://naukovedenie.ru/PDF/105PVN514.pdf.

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf.

Толстобоков, О. (2020). Современные методы и технологии дистанционного обучения. Режим доступа: https://izd-mn.com/PDF/37MNNPM20.pdf.

Тоффлер, Э. (2002). Шок будущего, 57 с.

Трофимова, Ю. (2010). Два подхода к пониманию саморазвития как психологического феномена. Педагогика и Психология, 42-46.

Фрумкин, К. (2010). Клиповое мышление и судьба линейного текста. Топос: литературно-философский журнал. Режим доступа: http://www.topos.ru/article/7371.

Щукина, М. (2014). Субъектный подход к саморазвитию личности: возможности теоретического понимания и эмпирического изучения. Психология. Журнал ВШЭ, 7-22.

Howe, N. & Strauss, W. (1991). Generations: the history of America's future, 1584 to 2069, 538 p.

Downloads

Опубліковано

2022-02-05

Номер

Розділ

Статті