ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ УКРАЇНИ ТА ЛИТВИ ПРИ РОБОТІ З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2411-264X.2(17).15030Keywords:
люди похилого віку, порівняльний аналіз, соціальна робота, стратегії подолання стресу, стресAbstract
Актуальність дослідження проблем соціальної роботи з людьми похилого віку зумовлена даними демографічного прогнозу, що свідчать про постійне зростання кількості осіб похилого віку в загальній структурі населення нашої держави. Сьогодні кожен п’ятий житель України досяг 60-річного віку. Число осіб віком старше за 65 років, які у 1994 році складали 14%, у 2025 році збільшиться до 21%. При цьому рівень життя даної категорії населення є кричуще низьким. Низькою є й якість підтримки системи соціальної допомоги цій категорії клієнтів, що практично унеможливлює діяльність соціальних працівників у сфері підвищення життя людей похилого віку. Часто допомога зосереджується на підтримці нормального життєвого рівня громадян похилого віку на рівні виживання. Метою статті є проведення порівняльного аналізу особливостей професійного стресу соціальних працівників в Україні та Литві, які працюють з людьми похилого віку. Нами були використані методи емпіричного дослідження (спостереження, анкетування, інтерв’ю, порівняння, опис, вимірювання); загальнологічні методи і прийоми дослідження (аналіз, узагальнення, аналогія). У статті наведено результати порівняльного аналізу соціально-психологічних особливостей соціальної роботи з людьми похилого віку в Україні та Литві. Проаналізовано причини та фактори стресу соціальних працівників, які працюють з людьми похилого віку залежно від їхніх демографічних та освітньо-професійних особливостей. Визначено найбільш популярні для українських та литовських соціальних працівників стратегії подолання стресу. Виявлено, що на методи управління стресом, які зазвичай використовують працівники, впливають демографічні та соціально-професійні фактори. Зокрема, маємо тенденцію, що зі збільшенням тривалості трудового стажу соціального працівника рідше застосовується уникнення як спосіб управління стресом. Чим довше соціальні працівники працюють з людьми похилого віку, тим частіше вони використовують стратегію планування вирішення проблем. Респонденти-жінки частіше використовують самоконтроль, ніж чоловіки. Також виявлено, що освіта не впливає на вибір шляхів подолання стресу. Запропоновано шляхи та засоби подолання стресу соціальними працівникамиReferences
Архипова, С. П. (2013). Освіта як елемент життєдіяльності людей літнього віку. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки, № 13(4), 23-33.
Бурчакова, М. & Сардарян, А. (2012). Стресс в организации: управление в контексте социально-ориентированной экономики. Российское предпринимательство, Т.13, №12, 79-84.
Голубенко, Т. (2015). Формування готовності майбутніх соціальних працівників до патронажної роботи з людьми похилого віку : дис. … канд. пед. наук: 13.00.05 / Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. Київ.
Коленіченко, Т. (2016). Основні напрями соціально-педагогічної підтримки людей похилого віку в Україні. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка /Л. Бурлачук, В. Бльомерс, Л. Губерський, В. Васютинський та ін. (Ред.). К., Вип.2, 24-27.
Кузнецова, Е.В., Петровская, В.Г. & Рязанцева, С.А. (2012). Психология стресса и эмоционального выгорания. Учеб. Пособ. для студентов факультета психологии. Куйбышев, 96 с.
Романовська, О. В. & Набільська, Є. М. (2011). Причини та особливості прояву синдрому «професійного вигорання» в соціальних працівників. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, Вип. 3(11), 103–107.
Тюптя, Л.Т. & Іванова, І.Б. (2014). Соціальна робота: теорія і практика: навч. посіб. [Social work: theory and practice: textbook. way], 3-тє вид., переробл. і доповн. К.: Знання, 575 с.
Andersen, R. (1995). Revisiting the behavioral model and access to Medical care: does it matter? J Health Soc Behav, Mar. 36(1): 1-10.: Retrieved from: https://healthandcultureinoceania.wikispaces.com/file/view/Andersen+model+key+article.pdf.
Dirgilienė, I. & Večkienė, P. (2009). Streso rizika ir paramos lūkesčiai : Socialinių darbuotojų profesinės patirties analizė. Retrieved from: http://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LTLDB0001:J.04~2009~1367166619385/datastr eams/DS.002.0.01.ARTIC/content.
Gerulaitis, D. (2014). Įgalinimo teorijos socialiniame darbe. Teorijos ir praktikos sasajos jungtines il pakopos socialnio darbo studiju programos mokslines tiriamosios praktikos procese. Mokomoji knyga Įgalinimo teorijos socialiniame darbe, 24.
Grakauskas, Ž. & Valicka, G. (2006). Streso įveikos klausimynas: keturių faktorių modelio taikymas. Psichologija, Retrieved from: http://www.zurnalai.vu.lt/files/journals/124/articles/4316/public/streso_iveikos_klausimynas_ke turiu_faktoriu_modelio_taikymas_64-75.pdf
Jurkuvienė, R. & Danusevičienė, L. (2008). Socialinio darbo praktikos Vadovas, Kaunas: Vitae litera, 76.
Kavaliauskienė, V. & Balčiūnaitė, R. (2014). Profesinis perdegimas ir jo Raiška Socialinio Darbo profesionalizacijos kontekste. Retrieved from: http://journals.ku.lt/index.php/tiltai/article/viewFile/947/pdf 2014.
Kepalaitė, A. (2013). Socialinių pedagogų streso ir jo įveikos strategijų sąsajos. Ugdymo psichologija, Nr. 24, 27-34.
Lakey, B. & Cohen, Sh. (2000). Social Support Theory and Measurement Retrieved from: http://www.psy.cmu.edu.
Lazarus, R. & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York: Springer, 1984, 445.
Lloyd, C., King, R. & Chenoweth, L. (2009). Social work, stress and burnout: A review. Journal of mental health, 11, 3, 255-265.
Söderberg, M., Stahl, А. & Emilsson, U.M. (2015). Stratified structural and epistemic aspects of the care manager's discretion: A theoretical approach to social work related to older people's potential relocation to a residential home. European Journal of Social Work. 18, 3, 325-339.
Žalimienė, L., Skučienė, D., Junevičienė, J. & Gataūlinas, A. (2013). Profesinė gerovė socialinio darbo paslaugų sektoriuje Lietuvoje, Vilnius : Lietuvos socialinių tyrimų centras, 320
