COMPARATIVE ANALYSIS OF STANDARD TESTING METHODS FOR MEASURING FUELS & LUBRICANTS BIODEGRADATION
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.25.8241Ключові слова:
Біорозщеплення в прісній воді таких матеріалів, як пластик, мастильних матеріалів та інших хімічних речовин, які можуть у навколишньому середовищі (після використання) мати велике значення. Таким чином, є необхідною сертифікація біоматеріалів. СтандартніАнотація
Біорозщеплення в прісній воді таких матеріалів, як пластик, мастильних матеріалів та інших хімічних речовин, які можуть у навколишньому середовищі (після використання) мати велике значення. Таким чином, є необхідною сертифікація біоматеріалів. Стандартні методи випробувань для вимірювання біодеградації в прісній воді описані в рекомендації OECD, стандартах ASTM, стандартах ISO і т.д. Найбільш використовувані методи тестування для оцінювання біодеградації хімічних речовин в аеробному водному середовищі OECD 301 і OECD 310, і OECD 302, притаманному біологічному розкладанню. Крім того, міжнародні стандарти ISO 7827, ISO 9408, ISO 9439, ISO 10707, ISO 10708 та ISO 14593 визначають здатність до біологічного розкладання органічних сполук у аеробному водному середовищі і еквівалентні OECD 301 і OECD 310. Методи випробувань співставні з OECD 302 (внутрішньо властивого біологічного розкладання) також були розроблені на рівні ISO (ISO 9887, ISO 9888). Американські стандарти ASTM D 5271 (пластмаси) і ASTM D 5864, ASTM D 6139 і ASTM D 6731 (мастильні матеріали) адресовані здатністю до біологічного розкладання готової продукції, які розчинні, погано розчинні або не розчинні у воді. Незважаючи на наявність різних методів тестування для визначення здатності до біодеградації в прісній воді, необхідні подальші дослідження для виявлення основних факторів, що впливають на точність і відтворюваність результатів. Крім того, щоб провести подальше розслідування, необхідні відповідні специфікації для характеристики біодеградації біоскладних матеріалів у прісній воді.
Посилання
De Wilde B. (2005). International and national norms on biodegradability and certification procedu-res. — Р. 145–181. Handbook of biodegradable polymers. Editor: Catia Bastioli. Rapra Technology Ltd., Shewsbury, UK. ISBN 1-85957-389-4.
De Wilde B. (2013). Degradable Polymers and Materials : Principles and Practice (2nd Edition), ACS Publications (in press), Chapter 3 “Biodegradation Testing Protocols”, 33–43. — Electronically published (http://pubs.acs.org/isbn/9780841228221).
Painter H. A. (1995). Detailed Review Paper on Biodegradability Testing. OECD, Environment Directorate.
Евдокимов А. Ю. Смазочные материалы и проблемы экологии / А. Ю. Евдокимов, И. Г. Фукс, Т. Н. Шабалина, Л. Н. Багдасаров. — М. : Нефть и газ, 2000. — 423 с.
Папок К. К. Химмотология топлив и смазочных масел / К. К. Папок. — М. : Воениздат, 1980. — 192 с
