ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ПОХИБКИ ВИМІРЮВАЧА ПАРАМЕТРІВ ЛІНІЇ ПЕРЕДАЧІ

Анотація

Стаття присвячена побудові залежностей інструментальних похибок вимірювача параметрів ліній передачі від параметрів фізичних або конструктивних апаратурних складових вимірювача. Для цього при побудові математичної моделі було вибрано тільки основні функціональні зв’язки між конструктивними ланками вимірювального приладу, нехтуючи впливами зовнішніх факторів на стабільність параметрів конструктивних елементів. Як відомо, кожний засіб вимірювальної техніки повинен мати певний набір метрологічних характеристик. Саме за цими характеристиками вибирають засоби вимірювальної техніки для використання в тих чи інших технологічних процесах і саме вони визначають достовірність даних, отриманих в результаті вимірювань. До таких характеристик відносять перелік фізичних величин, які можна вимірювати, умови, за яких мож­на здійснювати вимірювальний процес, метрологічну (інформаційну) надійність, клас точності або допустимі похибки самого засобу вимірювання тощо. Умови, за яких можна користуватися засобами вимірювання, залежать від конструктивної і технологічної реалізації приладу, оскільки методика вимірювань і її втілення в
електричну схему не супроводжуються особливими вимогами щодо функціонування приладу. Це означає, що такий засіб може виготовлятися з орієнтацією на лабораторне використання, на використання в мобільному варіанті і в польових умовах, на використання в складних радіоелектронних системах як елемент вбудованого контролю і т. ін. Все це випливає з наведеної методики вимірювань і аналізу синтезованої схеми вимірювача. Точністні характеристики засобу вимірювальної техніки містять дві важливі складові: похибки методу і інструментальні похибки. Для побудови таких залежностей від параметрів фізичних або конструктивних апаратурних складових і значень вимірюваних величин необхідно побудувати математичну модель засобу вимірювальної техніки. Доцільно обмежитися побудовою математичної моделі, в якій враховуватимуться домінуючі фактори характеристик точності, що викликають похибки першого порядку. Така модель, в залежності від потреб, які виникатимуть в процесі експлуатації вимірювального засобу, може доповнюватися певними джерелами впливів, певними причинними діями, які викликатимуть появу похибок другого та навіть третього порядку. Це похибки, що обумовлені зміною температури, вологості, атмосферного тиску , механічних вібрацій, електромагнітних та акустичних полів і т. ін.