Дослідження процесу співосадження ферум(ІІ) та нікель(ІІ) полігідроксокомплексів

Автор(и)

  • Лілія Анатоліївна Фролова Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2310-5461.45.14576

Ключові слова:

ферит, полігідроксокомплекс, вольтамперометрія, потенціометричне титрування, співосадження

Анотація

Нанодисперсні ферити, одержані гідрофазним методом, є перспективними матеріалами завдяки їх високим адсорбційним, каталітичним, магнітним властивостям. Впродовж багатьох років основна увага приділялася розробці технологій їх одержання, що вміщують високотемпературну стадію. З літературного огляду випливає, що найбільш перспективним з методів отримання феритів є гідрофазний, що складається зі співосадження гідроксидів з розчинів солей та подальшої феритизації. Є велика кількість робіт, що розглядає процеси співосадження шаруватих подвійних гідроксидів (ШПГ), які перебігають у випадку присутності дво- та тривалентних катіонів. Значний накопичений матеріал не має пояснення, що задовольняло б усім вимогам, тому необхідні дослідження щодо встановлення механізму співосадження. За допомогою потенціометричного титрування, циклічної вольтамперометрії (ЦВА) встановлені послідовні стадії утворення полігідрокоскомплексів. Показано, що процес співосадження відбувається в декілька стадій.  Перша стадія – це утворення моно- або біядерних полігідроксокомплексів. Отримані ЦВА  при мольному співвідношенні n=[ОН- / [М2+] = 0 показують, що аквакомплекси відповідних іонів металів утворюють стійкі продукти гідролізу (моноядерні гідроксокомплекси). При мольному відношенні n=[ОН- / [М2+] = 1 в систем Ni2+- Fe2+ SO42-2О хід кривих практично не змінюється для циклів 1-5, що свідчить про те, що швидкість руйнування біядерних полигідроксокомплексів є лімітуючою стадією в порівнянні з  електродними процесами, що відбуваються зі значно більшою швидкістю. Це є наслідком стійкості утворених частинок. Піку анодної гілки кривої в діапазоні потенціалів 1.3-1.6В відповідає симетричний пік в катодній ділянці. Катодна хвиля відновлення за потенціалах 0.25-0.3В на катодній гілці ЦВА практично не змінюється зі зростанням кількості циклів. Це може бути пов'язано з відновленням разом з іонами Ni2+ іонів Fe2+, які також можуть зв’язуватися в стійкі біядерні полігідрокомплекси. Незначне збільшення піків свідчить про те, що в даному випадку утворюються стійкі біядерні частинки, які мають структуру ізоморфну структурі фериту

Біографія автора

Лілія Анатоліївна Фролова, Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет»

доцент кафедри технології неорганічних речовин та екології

Посилання

Білокопитов Ю. В. та ін. Дослідження гетерогенно-каталітичної трансестерифікації триацетину етанолом. Наукоємні технології. 2009. no 2(2). 115-118.

Білокопитов Ю. В., Бурлаченко Є. С., Гаєвська Т. А., Програмована термодесорбція хлорбензолу на оксидному хромовому каталізаторі. Наукоємні технології. 2009. no 2(2). 119-122.

Юрченко Г. О. Кінетика процесу осадження катіонів нікелю (ІІ). Технологічний аудит та резерви виробництва. 2012. no 3 (2). 35-36.

Frolova L., Pivovarov A., Butyrina T. Synthesis of pigments in Fe2O3-Al2O3-CoO by co-precipitation method. Pigment and Resin Technology. 2017. no. 46(5). 356–361. DOI:10.1108/PRT-07-2016-0073

Evsei E. A. et al. Physicochemical parameters of joint hydrolysis of iron (III) ions with cobalt (II) and zinc (II) cations in aqueous solution. Russian Journal of Inorganic Chemistry. 2003. no. 48(10). 1601-1608.

Grégoire B., Ruby C., Carteret C. Hydrolysis of mixed Ni 2+–Fe 3+ and Mg 2+–Fe 3+ solutions and mechanism of formation of layered double hydroxides, Dalton Transactions. 2013. no. 42(44). 15687-15698. DOI:10.1039/C3DT51521D

Frolova L., Pivovarov A., Butyrina T. Synthesis of pigments in Fe2O3-Al2O3-CoO by co-precipitation method, Pigment and Resin Technology. 2017. no. 46(5). 356–361. DOI:10.1108/PRT-07-2016-0073

Луцась А. В. та ін. Фізико-хімічні характеристики продуктів сумісного осадження магній, ферум та хром гідроксидів і продуктів їх термічного розкладу. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Механіко-технологічні системи та комплекси. 2015. no. 49. C. 26-32.

Мельников Б.І., Астрелін І.М, Фролова Л.А., Смотраєв Р.В., Колодяжний О.Т. Дослідження реакції утворення гідроксиду заліза (ІІ) у водяних розчинах його сульфату. Наукові вісті Національного технічного університету Украіни “КПІ”. 2003. C. 122-126.

Бутенко А. М. та ін. Вплив умов осадження на властивості одержуваного осаду ферум (+ 3) гідроксиду. Труды Одесского политехнического университета. 2009. no 2. С. 210.

Цукренко В. В. Сучасні методи синтезу нанокристалічних порошків алюмокобальтової шпінелі. Современные проблемы физического материаловедения. Серія: Физико-химические основы технологии порошковых материалов. 2014. no 23. С. 34-45.

LaGrow A. P., Besenhard M. O., Hodzic A., Sergides A., Bogart L. K., Gavriilidis A., Thanh N. T. K. Unravelling the growth mechanism of the co-precipitation of iron oxide nanoparticles with the aid of synchrotron X-Ray diffraction in solution. Nanoscale. 2019. no.11. (14). P. 6620-6628. DOI: 10.1039/C9NR00531E

Radha A. V., Kamath P. V. Aging of trivalent metal hydroxide/oxide gels in divalent metal salt solutions: Mechanism of formation of layered double hydroxides (LDHs). Bulletin of Materials Science. 2003. no. 26. (7). P. 661-666. DOI:10.1007/BF02706760

Frolova L. An investigation on the synthesis of nickel aluminate. Pigment & Resin Technology. 2019. no. 48 (6). pp. 487-492. DOI:10.1108/PRT-12-2018-0126

##submission.downloads##

Опубліковано

30.04.2020

Номер

Розділ

Екологія, хімічна технологія, біотехнології, біоінженерія