Про вплив завад у сигналі глісадної радіомаякової системи на точність автоматичного заходу літака на посадку

Анотація

Забезпечення безпеки польотів є актуальною, але й водночас складною проблемою. Її складність полягає в тому, що рівень безпеки польотів визначається багатьма чинниками, які проявляються на всіх етапах життєвого циклу авіаційної техніки. До основних чинників, які істотно впливають на рівень безпеки польотів, відносяться: стан авіаційної техніки (технічний чинник), правильність дій авіаційного персоналу (людський чинник), стан зовнішнього середовища, в якому відбувається експлуатація авіаційної техніки, та інші

Статистика свідчить, що близько 36% усіх катастроф на світовому авіаційному транспорті відбувається на етапах заходу на посадку і посадки. тому що вони характеризуються значними змінами швидкості, висоти, курсу літака, режимів роботи його двигунів, зміною конфігурації з польотної на посадкову в умовах психологічного тиску на екіпаж чиннику близькості землі і незначного запасу швидкості та дефіциту часу на аналіз ситуації і прийняття правильних рішень щодо управління літаком.

На рівень безпеки польотів у процесі заходу літака на посадку за сигналом глісадної радіомаякової системи, поруч з іншими технічними чинниками, впливає точність «захвату» глісади та точність руху по ній з погляду на те, що зазначений сигнал містить статичні та динамічні завади.

Для проведення дослідження впливу динамічних завад у сигналі глісадної радіомаякової системи на точність автоматичного заходу літака на посадку авторами статті розроблена цифрова математична модель динаміки польоту середньомагістрального літака, яка дозволяє дослідити процеси його стабілізації на заданій висоті кола при довипуску закрилків у посадкове положення перед входом у глісаду, «захвату» глісади та стабілізації літака на ній в умовах відсутності або дії завад у сигналі глісадної радіомаякової системи.

Проведено дослідження впливу на точність автоматичного заходу літака на посадку низькочастотних та високочастотних завад у сигналі глісадної радіомаякової системи максимальної, передбаченої нормативними документами, інтенсивності. Показано, що зазначені завади оказують незначний вплив на траєкторні параметри польоту літака, але викликають його «розкачування» за тангажем та вертикальним перевантаженням з амплітудами, які збільшуються по мірі наближення літака до глісадного радіомаяка, залишаючись в межах допустимих нормативними документами значень.