Верифікація моделей нестаціонарного поліномального трафіку
DOI:
https://doi.org/10.18372/2310-5461.40.13224Ключові слова:
нестаціонарний трафік, верифікація моделей трафіку, гетерогенні комп’ютерні мережі, простір Евкліда, простір ГільбертаАнотація
Мета роботи полягає в тому, щоб виконати експериментальне дослідження моделей оптимального оцінювання поліноміального трафіку в гетерогенних комп’ютерних мережах. Для досягнення мети дослідження ставляться і вирішуються задачі верифікації моделей трафіку при різної розмірності поліноміального трафіку. Процедура верифікації розуміється як перевірка адекватності моделей трафіку еталонним моделям за допомогою обраних критеріїв і показників адекватності, у ролі яких використані цільові функціонали, які визначають точність і достовірність моделювання трафіку. Основними критеріями служать точкові та інтервальні оцінки конкордації (узгодженості) між собою модельних і еталонних значень моментів поліноміального трафіку. Моделі нестаціонарного трафіка в гетерогенних комп’ютерних мережах побудовані методом квантування і марковській апроксимації та методом найменших квадратів. Багатомірний закон розподілу всіх значень агрегованого трафіку на інтервалі нестаціонарності передбачається гаусовим. Для оцінювання точності апроксимації трафіку вводиться поняття еталонного трафіку і використовується порівняння перших двох моментних характеристик обвідної модельного і еталонного трафіків. Це дозволяє порівнювати багатомірні гаусовські розподіли еталонного та модельного нестаціонарного трафіку. Збільшення розмірності моделей супроводжується зростанням точності апроксимації нестаціонарного трафіку. Запропонована система показників і методика верифікації моделей нестаціонарного трафіку з різним числом станів трафіку дозволяють з необхідним ступенем повноти виконувати верифікацію моделей. Наведені розрахунки критеріїв верифікації моделей нестаціонарного поліноміального трафіку розмірності n=3 і n=4 в гетерогенних комп’ютерних мережах у дискретному випадку з використанням метрики простору Евкліда і простору Гільберта в безперервному випадку. Отримані результати дозволяють виявити загальні закономірності росту точності апроксимації трафіку (ступеня адекватності моделей) в залежності від збільшення розмірності моделей та обсягів вибірок.
Посилання
Ігнатов В. О., Гузій М. М., Ладигіна О. А. Оптимізація моделей нестаціонарного поліноміального трафіку комп'ютерної мережі. Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр. К.: НАУ, 2014. №3(47). C.36-40.
Симоненко А. В., Хайлан Ахмад, Али Модель динамического управления очередями и пропускной способности канала связи на маршру-тизаторах мультисервисной сети. Радиотехника: всеукр. межвед. науч.-техн. сб. 2008. Вып. 155. С. 164–168
Ладигіна О.А. Синтез методу верифікації моделей нестаціонарного трафіку в гетерогенних мережах. Комп'ютерні системи та мережні тех-нології: III Міжнародна науково-технічна конфе-ренція (15-17 червня 2010 р.): Збірн. тез. К.: НАУ, 2010. С.78
Ігнатов В.О., Гузій М. М., Ладигіна О. А. Верифікація моделей нестаціонарно-го трафіку комп'ютерних мереж. Комп'ютерні си-стеми та мережні технології: VI міжнародна на-уково-технічна конференція (11-13 червня 2013 р.): Збірн. тез. К.: НАУ, 2013. C.64.