The System for Graphic Schemes of Algorithms Verification and Program Code Generation
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.8937Keywords:
графические схемы алгоритмов, UML, типизация, верификация, трансляция, генерация программных кодовAbstract
The paper discusses the possibilities of graphical notation schemes algorithms. The problems of describing the types of variable declarations (typing) in the case of GSA or UML-diagrams of activities are reviewed, as well as methods for their verification and translation. The proper solution of this problem and its realization in the system being developed is given
References
Гайнуллин Р. Ф. Разработка методов и средств анализа и контроля диаграмматики бизнес-процессов в проектировании автоматизированных систем: дис. кандидата технических наук : 05.13.12 / Гайнуллин Ринат Фаязович. – Ульяновск, 2014. – 189 с.
Вирт Н. Алгоритмы + Структуры данных = Программы / Вирт Н. – М. : Мир, 1985. – 406с.
Роберт У. Себеста. Основные концепции языков программирования / Роберт У. Себеста – М. : Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 672.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).