Технологія аналізу електронних ЗМІ для виявлення інформаційно-психологічного впливу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.79.19369

Ключові слова:

інформаційний потік, електронні ЗМІ, інформаційне протиборство, інформаційно-психологічний вплив, інформаційно-психологічна операція, PR-вплив

Анотація

Наші багаторічні дослідження інформаційних потоків ЗМІ дозволили розкрити загальну схему впровадження інформаційно-психологічного впливу. Створені центрами прийняття рішень (ЦПР – «башти кремля») агресора у перебігу гібридної війни структури призначені для ведення інформаційних та спеціальних інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) підтримки воєнних дій через акти інформаційно-психологічного впливу. Реалізуються вони шляхом публікації «токсичних» меседжів у повідомленнях-носіях підконтрольними ЗМІ. В інформаційному потоці ЗМІ контент таких повідомлень несе інформаційну загрозу. Далі меседжі «розганяють», за відповідними тематиками (інформаційний зміст ІПВ) мережею підконтрольних ЦПР «ботоферм» у соціальних мережах для імітації думки суспільства. Під час війни ІПСО спрямовані на виснаження суспільства, підрив бойового духу війська, прийняття невиважених військово-політичних рішень державними органами. У сукупності структуровані меседжі та тематики утворюють «інформаційну матрицю», яка характеризує інформаційний зміст окремих ІПВ у процесі проведення гібридних ІПСО. Робота присвячена подальшому розвитку моделей та методів виявлення і оцінки PR-впливу для встановлення інформаційного змісту інформаційно-психологічного впливу. Показано, що досягнення поставленої мети з викриття та аналізу такої «інформаційної матриці» ІПВ можливо шляхом розвитку наших попередніх робіт щодо створення моделі та методу виявлення і оцінки PR-впливу у публікаціях електронних ЗМІ, які були експериментально обґрунтовані за допомогою практично втіленого комплексу програмного забезпечення САІП. Доопрацьована технологія сформульована в аналітичному вигляді. Визначені основні елементи необхідні для її практичної реалізації. Описаний, за допомогою UML-діаграми використання, технологічний процес аналізу електронних ЗМІ для виявлення та встановлення інформаційного змісту ІПВ. Наведено приклад фрагментів автоматично сформованого звіту, побудованого за допомогою програмного забезпечення АРМ аналітика, що лягають в основу заключної аналітичної довідки, та висновок аналітика щодо наративів і виявлених ІПВ за звітний період у формі тез.

Посилання

Українська правда. Заколот в Росії. Процес триває. Українська правда. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/5/7409945/.

Semantrum media test. Semantrum media test. URL: https://mediatest.semantrum.net/?query=все.

LOOQME – the ecosystem for brand health monitoring and analytics. LOOQME – екосистема моніторингу та аналітики здоров'я бренду. URL: https://looqme.io/.

InfoStream® - моніторинг ЗМІ та соцмереж. URL: http://infostream.ua/UKR/.

Гріга В. С., Гізун А. І. Аналіз сучасних теорій інформаційно-психологічних впливів в аспекті інформаційного протиборства. Безпека інформації. 2016. Т. 22, № 3. С. 272–282. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bezin_2016_22_3_8.

Петрик В. М. та ін. Інформаційно-психологічне протиборство : підруч. / за заг. ред. В. В. Бедь, В. М. Петрика. Київ : ПАТ «ВІПОЛ», 2018. 386 с.

Рябий М., Хатян О., Багацький С. Метод виявлення PR-впливу через інтернет ЗМІ. Безпека інформації. 2015. Т. 21, № 3. С. 294–300. URL: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Infosecurity/article/view/9707/12314.

Хатян О. А. Модель виявлення PR-впливу, як провідника інформаційної загрози через електронні ЗМІ. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави : тези доп. VIII науково-практичної конференції, Київ, 24 трав. 2017 р. / Нац. акад. СБУ. Київ, 2017. С. 227–229.

Хатян О. А. Метод виявлення pr-впливу як інструмент інформаційно-психологічної боротьби. Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє : тези доповідей ХІ Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 2015 р. / ВІКНУ. Київ, 2015. С. 228–229.

Рябий М., Хатян О., Багацький С. Модель виявлення PR-впливу через публікації в інтернет ЗМІ. Безпека інформації. 2015. Т. 21, № 2. С. 131–139. URL: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/Infosecurity/article/view/8731/10703.

Hatyan O. et al. Experimental Study of Information Technology for Detecting the Electronic Mass Media PR-effect based on Statistical Analysis. COAPSN-2019 International Workshop on Control, Optimisation and Analytical Processing of Social Networks : proceedings, Lviv, Ukraine, May 16-17, 2019 / 2019. P. 172–183. URL: https://ceur-ws.org/Vol-2392/paper13.pdf.

Хатян О. А. Алгоритм побудови «тем дня» Інтернет ЗМІ. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2015. № 2(18). С. 110–123.

Протидія західній допомозі Україні як елемент гібридної війни / під ред. С.П. Савченко, В.А. Горбач. Київ, 2021. 150 с. URL: https://geostrategy.org.ua/analityka/doslidzhennya/protydiya-zahidniy-dopomozi-ukrayini-yak-element-gibrydnoyi-viyny/zavantazhyty-doslidzhennya-u-formati-pdf.

Путин на закрытой встрече с журналистами раздал методички по Навальному и протестам – СМИ. GuildHall. URL: https://ghall.com.ua/2021/02/11/putin-na-zakrytoj-vstreche-s-zhurnalistami-razdal-metodichki-po-navalnomu-i-protestam-smi/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-04

Номер

Том 3 № 79 (2024)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).