Method of determining the importance factor of IT projects investment attractiveness

Authors

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.74.17877

Keywords:

IT, level of importance, characteristic features of the investment attractiveness of objects of examination, coefficients of importance, method of setting priorities, IT-project

Abstract

The consistent implementation of the policy of attracting direct foreign investments to the development of post-war Ukraine urgently requires the use of modern system and IT for expert research of potential objects of these investments. And the more indicators and characteristics are applied, the more objective the conclusion will be regarding the degree of investment attractiveness of a specific object of expertise. It is substantiated that the specified assessment of the investment attractiveness degree of the object of examination is obtained using the multiplicative function of aggregation, which takes into account the normalized coefficients of importance (CI) of both the relevant features of investment attractiveness and indicators of the degree of their expressiveness in a specific object. From the comparative analysis of these methods, it was determined that the mathematical method of setting priorities (MSP) is more acceptable for research purposes. The paper presents a method for determining the CI of the investment attractiveness of IT projects, which, due to the synthesis of the MSP and procedures for calculating the total value of the value and comparing it with the established criterion of importance, makes it possible to determine the optimal iteration of the MSP and ensure both the nonlinearity of the obtained CI and acceptable accuracy of calculations. During its implementation, it was substantiated that the results of the second iteration are more acceptable, and the first ten (55.55%) in terms of the level of importance of features of the investment attractiveness of the examination objects provide a total contribution to the overall significance that exceeds the established criterion of 0.9.

References

Людський чинник: Методологія проактивної квалиметрії загроз помилок авіадиспетчерів: монографія / О. Рева, В. Камишин, С. Борсук, А. Невиніцин, В. Шульгін; за ред. О. Реви. Київ : УкрІНТЕІ, 2020. 126 с.

Творошенко І. Технології прийняття рішень в інформаційних системах: навч. посіб. Харків : ХНУРЕ, 2021. 120 с.

Ус С.А. Коряшкіна Л.С. Моделі й методи прийняття рішень: навч. посіб. Дніпропетрівськ : Нац. гірн. ун-т., 2014. 300 с.

Рева О., Борсук С., Засанська С., Яроцький С. Теоретичні основи методології інтегративної оцінки ступеня інвестиційної привабливості об’єктів інтелектуальної власності. Наука, технології, інновації : наук. ж. 2021. № 1. С. 3–16.

Гунько Й., Спірін А., Холоднюк О. Надійність систем та обґрунтування інженерних рішень. Вінниця : ВДАУ, 2006. 76 с.

Буденко С.Ф. Визначення вагомості критеріїв технічного рівня машин: Метод. вказівки для студентів спеціальності 133 Галузеве машинобудування. ТДАУ, 2016. 10 с.

Зоріна О., Нескуба Т., Мкртичьян О. Прогнозування транспортних послуг: Конспект лекцій. Харків : УкрДУЗТ, 2021. 64 с.

Гнатієнко Г., Снитюк В. Експертні технології прийняття рішень : монографія. Київ : ТОВ «Маклаут», 2008. 444 с.

Бойко Т. Огляд методів визначення вагових коефіцієнтів показників властивостей продукції. Методи та прилади контролю якості. 2010. № 24. С. 84–89.

Камишин В., Рева О. Методи системного аналізу у кваліметрії навчально-виховного процесу: монографія. Київ : ТОА «Інформаційні системи», 2012. 270 с.

Цюцюра В., Цюцюра С. Метрологія та основи вимірювань: навч. посіб. Київ : Знання-Прес, 2003. 180 с.

Стухляк П., Іванченко О., Букетов А., Долгов М. Теорія інформації (інформаційно-вимірювальні системи, похибки, ідентифікація): навч. посіб. Херсон : Айлант, 2011. 371 с.

Камишин В., Рева О., Макаренко Л., Медведенко О. Процедура фазифікації / дефазифікації балів шкал оцінювання. Електроніка та системи управління. 2012. № 3. С. 53–62.

Рева О., Камишин В. Метод визначення інтегративного показника компетентності експерта. Наука, технології, інновації. 2018. № 3. С. 27–38.

Reva O., Kamyshyn V., Nevynitsyn A., Shulgin V., Nedbay S. Criteria Indicators of the Consistency of Air Traffic Controllers’ Preferences on a Set of Characteristic Errors. Advances in Human Aspects of Transportation: Proceedings of the AHFE 2020 Virtual Conference on Human Aspects of Transportation, July 16-20, 2020, USA / USA, 2020. V. 1212. P. 617–623.

Рева О., Борсук С., Засанська С., Яроцький С. Обґрунтування напрямів вдоско-налення експертних технологій в дослідженнях людського чинника. Сучасні інформаційні та інноваційні технології на транспорті (MINNT-2021): збірник матеріалів ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., Херсон, 25-27 травня 2021 р. / ХДМА. Херсон, Україна, 2021. С. 49–54.

Рева О., Борсук С., Засанська С., Яроцький С. Апробація  -методу порівняння систем переваг (на прикладі порівняння систем переваг авіадиспетчерів на небезпеках характерних помилок). Інтелектуальні системи прийняття рішень і проблеми обчислювального інтелекту: матеріали Міжнар. наук. конф., с. Залізний Порт, 24-28 травня 2021 р. / ФОП Вишемирський В. Херсон, Україна, 2021. С. 63-64.

Downloads

Published

2023-06-30

Issue

Vol. 2 No. 74 (2023)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).