CONTRIBUTION OF ACADEMICIAN OF THE AS UkrSSR A. I. KUKHTENKO AND HIS SCHOOLS INTO THE THEORY OF INVARIANCE
Abstract
At present, automatic control systems (ACS) are increasingly being introduced into various branches of science, technology and industry. The range of tasks solved with the help of automatic systems is constantly expanding, and their complexity is increasing. In this regard, the requirements for the quality indicators of the ACS, first of all, for their dynamic accuracy and speed, are constantly increasing. A decrease in dynamic errors, a reduction in the duration of transient processes of automatic control systems for technical objects and technological processes leads to an increase in labor productivity, an improvement in the quality of products, an increase in production efficiency, and the use of technological equipment.
References
Ивахненко А. Г. Электроавтоматика. Ч.І.П. - К.: Гостехиздат УССР, 1954. - 292 с; изд.2-е, 1957.-452 с.
Ивахненко А. Г. Техническая кибернетика. - К.: Гостехиздат УССР. изд.1-е, 1959. - 422 с; изд.2-е, 1962.- с.
Зайцев Г. Ф. Теория инвариантности и комбинированное управление в автоматических системах. - К. : Изд-во КВИРТУ ПВО, 1961. - 64 с.
Кухтенко А. И. Проблема инвариантности в автоматике. - К.: Гостехиздат УССР, 1963. - 376 с.
Чинаев П. И. Многомерные автоматические системы. - К.: Гостехиздат УССР, 1963. - 280 с.
Ивахненко А. Г. Кибернетические системы с комбинированным управлением. - К.: Техніка, 1966. - 512 с.
Кунцевич В. М. Импульсные самонастраивающиеся и экстремальные системы автоматического управления.- К.: Техніка, 1966. - 284 с.
Кухтенко А. И., Петров Б. Н. Теория проектирования инвариантных систем управления. Раздел I в кн. Современные методы проектирования систем автоматического управления /Под ред. Б. Н. Петрова, В. В. Солодовникова, Ю. И. Топчеева. - М.: Машиностроение, 1967. - С.13-76.
Зайцев Г. Ф. Коррекция систем автоматического управления постоянного и переменного тока. - М.: Энергия, 1969. - 384 с.
Чинаев П. И. Методы анализа и синтеза многомерных автоматических систем. - К.: Техніка,1969. - 380 с.
Чинаев П. И. Инвариантность автоматических систем/ В кн.: Беседы по авто-матике/ под ред. П. И. Чинаева. - К.: Техніка, 1971.- С.157-164.
Павлов В. В. Инвариантность и автономность нелинейных систем управления. - К.: Наукова думка, 1971. - 272 с.
Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Комбинированные следящие системы. - К.: Техніка, 1973. - 264 с.
Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К.Юрасов В. С. Автоматическое регулирование в магнитной записи. - К.: Техніка,1979. - 168 с.
Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Квазиоптимальные следящие системы. - К.: Вища школа, Головное изд-во,1981. - 176 с.
Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Компенсация естественных нелинейностей автоматических систем. - М.: Энергоиздат, 1982. - 96 с.
Стеклов В. К., Милько Р. Э. Системы управления с безредукторным приводом. - К.: Техніка, 1933. - 120 с.
Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Автоматические системы с дифференциальными связями. - К.: Техніка, 1984. - 168 с.
Зайцев Г. Ф., Стеклов В. К. Радиотехнические системы автоматического управления высокой точности. - К.: Техніка, 1983.
Бойко Н. П., Стеклов В. К. Системы автоматического управления на базе микроЭВМ.- К.: Техніка, 1989.- 182 с.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).