The algorithm of the tracking system

Authors

  • М. Д. Алдохін Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
  • Д. Ю. Лебедев Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.4.13133

Keywords:

Arduino, алгоритм, система трекінгу, барометр, Genuino

Abstract

This article describes algorithm of the tracking system that work on the base board Genuino 101 taking into account individual parameters of the person and the steepness of the rise measured usingan integrated barometer

Author Biography

Д. Ю. Лебедев, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

к.т.н

References

Schmidt, M. "Arduino: A Quick Start Guide", Pragmatic Bookshelf, January 22 2011, Pg. 201

Шаповал І. В., Лебедев Д. Ю. Алгоритм роботи пристрою AES шифратора // Проблеми iнформатизацiї та управлiння. – 2016. – Т. 1. – №. 53. – С. 87-91.

Стасюк М. В., Лебедев Д. Ю. Безконтактний датчик обертання колеса велосипеда // Наукоємні технології. – 2013. – Т. 20. – №. 4. – С. 458-461.

Downloads

Issue

Vol. 4 No. 56 (2016)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).