Одометричні навігаційні системи
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.79.18436Ключові слова:
навігація, одометр, координати, місцезнаходження, пункт призначення, кут курсу, шляхова система, курсова система, рахунково-вирішальний пристрійАнотація
Дану роботу присвячено модернізації одометричних навігаційних систем на основі інтегрованих комп’ютерних технологій. Показано, що технологія визначення місця розташування об’єкта на місцевості є основою для побудови навігаційних систем транспортних засобів і систем спостереження за ними. Загалом навігаційні системи дозволяють визначати координати місцезнаходження автомобіля та його дирекційний кут, знаходити напрямок до пункту призначення та розраховувати координати об’єктів спостереження. Технічна реалізація систем може бути досить різноманітною – від реалізації на механічних елементах до реалізації з використанням елементів мікроелектроніки. Встановлено, що основними факторами розвитку навігаційних систем є перехід до комп’ютерно-інтегрованих систем і ресурсозберігаючих технологій. Це дасть змогу підвищити точність навігаційної інформації, отримати значний виграш у масогабаритних характеристиках обладнання, зменшити його енергоспоживання та підвищити надійність.
Посилання
А. K. Ablesimov, The theory of automatic control, Kyiv: Osvita Ukrainy. 2019, p. 270. [in Ukrainian]
A. K. Ablesimov and E. E. Aleksandrov, Automatic control of moving objects and technological processes, Kharkiv: NTU "KhPI", 2008, p. 443. [in Ukrainian]
A. K. Ablesimov and O. M. Dyakonova, “Automation of processes of topolinking of moving objects,” Electronics and control systems, No. 2(20), pp. 118–121, 2009. https://doi.org/10.18372/1990-5548.20.696
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. Вплив відкритого доступу).