Порівняння двох методів вимірювання розбірливості мовлення
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.78.18249Ключові слова:
індекс передачі мовлення, метод вимірювання, формантно-модуляційний метод, зміщення, стандартне відхиленняАнотація
Виконано зіставлення повного методу вимірювання індексу передачі мовлення та повного формантно-модуляційного методу вимірювання розбірливості мовлення. Методи порівнювалися за точністю вимірювань в умовах дії шумової завади. Залежності похибок оцінок індексу передачі мовлення від відношення сигнал/шум та тривалості тестових сигналів отримано за допомогою комп’ютерного моделювання. Показано, що точність оцінок індексу передачі мовлення є практично однаковою для обох методів. Зокрема, показано, що використання тестових сигналів тривалістю 4 с є мінімально припустимим й забезпечує похибку оцінки 0,03. Використання тестових сигналів тривалістю 8 і 16 с дозволяє зменшити похибку оцінки індексу передачі мовлення до 0,02 та 0,01, відповідно, для широкого діапазону відношення сигнал/шум від мінус 28 дБ до плюс 28 дБ. Отримані результати є близькими до таких для випадку спільної дії шуму і реверберації.
Посилання
J. Collard, “Theoretical Study of the Articulation and Intelligibility of a Telephone Circuit,” Electrical Communication, vol. 7, 1929, p. 168. Available at: https://www.worldradiohistory.com/Archive-ITT/20s/ITT-Vol-07-1929-03.pdf
K. Kryter, The Effects of Noise on Man, Academic Press, New York and London, 1970, 612 p. Available at: https://www.perlego.com/book/1897278/the-effects-of-noise-on-man-pdf
H. Steeneken, and T. Houtgast, "A physical method for measuring speech-transmission quality,” J. Acoust. Soc. Am., 67, 1980, pp. 318–326, https://doi.org/10.1121/1.384464
K. Rhebergena, “A Speech Intelligibility Index-based approach to predict the speech reception threshold for sentences in fluctuating noise for normal-hearing listeners,” J. Acoust. Soc. Am., 117 (4), Pt. 1, April 2005, pp. 2181-2192, https://doi.org/10.1121/1.1861713
A. Prodeus, “Formant-Modulation Method of Speech Intelligibility Evaluation: Measuring and Exactness,” Proc. VII Int. Conf. MEMSTECH 2011, Lviv, Polyana, Ukraine, 2011, pp. 54–60. Available at: https://ieeexplore.ieee.org/document/5960267
British Standard BS EN 60268-16. Sound system equipment. Part 16. Objective rating of speech intelligibility by speech transmission index. 2011.
A. Prodeus, "Rapid version of a formant-modulation method of speech intelligibility estimation," Proc. VII Int. Conf. MEMSTECH 2011, Lviv, Polyana, Ukraine, 2011, pp. 61–63. Available at: https://ieeexplore.ieee.org/document/5960269
NTi Audio, Application note. Speech Intelligibility. Measurement with the XL2 analyzer. Dec. 2020, 28 p. Available at: https://www.nti-audio.com/en/
J. Bradley, R. Reich, and R. Norcross, “A just noticeable difference in C50 for speech,” Applied Acoustics, (58), 1999, pp. 99–108, https://doi.org/10.1016/S0003-682X(98)00075-9
A. Prodeus, O. Dvornyk, A. Naida and M. Didkovska, "The Accuracy of Speech Transmission Index Estimation under Conditions of Joint Action of Noise and Reverberation," 2023 IEEE 13th International Conference on Electronics and Information Technologies (ELIT), Lviv, Ukraine, 2023, pp. 257–260, https://doi.org/10.1109/ELIT61488.2023.10310682
M. Jeub, M. Schafer, and P. Vary, “A binaural room impulse response database for the evaluation of dereverberation algorithms,” Proc. Int. Conference on Digital Signal Processing (DSP), Santorini, Greece, 2009, https://doi.org/10.1109/ICDSP.2009.5201259
D. Byrne, H. Dillon, and K. Tran, “An international comparison of long-term average speech spectra,” J Acoust Soc Am. 1994, 96 (4): 2108–2120, http://dx.doi.org/10.1121/1.410152
L. Morales, G. Leembruggenb, S. Dancec, and B. Shield, “A Revised Speech Spectrum for STI Calculations,” Applied Acoustics, 2018, 132: 33–42, https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2017.11.008
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. Вплив відкритого доступу).
