Цифрова система стабілізації
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.67.15589Ключові слова:
корабель, система стабілізації, курс, Z-перетворення, квантувач, екстраполятор, регулятор, корекція, дискретна передатна функціяАнотація
Розроблено модель дискретної системи стабілізації курсу корабля та представлено результати досліджень щодо вибору оптимального цифрового регулятора до неї. Як метод дослідження використовується метод описуваної функції. При розробці математичної моделі дискретної системи використано типову блок-схему системи безперервної стабілізації. Визначено місце розташування в системі квантувача та екстраполятора. У якості останнього обрано екстраполятор нульового порядку, як найпростіший, що легко реалізується на стандартному обладнанні, хоча використання екстраполятора першого порядку може давати певну перевагу в точності відновлення інформації. Моделювання проводилося в змінних стану і класичним способом на основі дискретної передатної функції системи стабілізації. Для дослідження використовувався пакет візуального імітаційного блочного моделювання матричної системи MatLab. Моделювання системи стабілізації з різними типами регуляторів дозволило провести їх порівняльне оцінювання. Для поліпшення властивостей цифрового ПІД-регулятора пропонується ввести в нього систему корекції.
Посилання
O. K. Ablesimov, E. E. Alexandrov, and I. E. Alexandrova, Automatic control of moving objects and technological processes. Kharkov: NTU “KhPI”, 2008, 443 p. (in Ukrainian).
A. K. Ablesimov and M. A. Pylypenko, “The optimum regulator for the nonlinear stabilization system of the inertial control object,” Electronics and control systems. Kyiv: NAU, no. 1(55), pp. 29–35, 2018. https://doi.org/10.18372/1990-5548.55.12747
Yu. N. Sokolov, Computer analysis and design of control systems, Kharkov: KhAI, 2010, 343 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. Вплив відкритого доступу).
