Компромісний розв’язок конфліктних ситуацій в задачі оптимального керування під час прийняття рішень у складних ситуаційних обставинах

Анотація

Одним із актуальних напрямків дослідження в медицині праці є розробка методології та способів оцінки та прогнозування функціональних резервів організму осіб, що приймають рішення,  професійна діяльність яких відбувається в екстремальних умовах, зокрема при сумісній дії гіпоксичної гіпоксії та умов складної ситуаційної напруги. Пропонується застосувати математичну модель функціональної системи дихання для імітації конфліктно-керованих процесів, які виникають при самоорганізації системи дихання в умовах складної ситуаційної напруги при прийнятті рішень. Математична модель масопереносу  та масообміну респіраторних газів в організмі людини представлена системою звичайних диференційних рівнянь, які в динаміці дихального циклу описують зміну напружень кисню та вуглекислого газу на всіх етапах його шляху в організмі людини. Розв’язок цієї задачі з урахуванням як внутрішньо системних, так і між системних механізмів дозволяє прогнозувати оптимальні величини активних параметрів керування – вентиляції, об’ємних швидкостей системного та органних кровообігів. Представлено результати чисельних експериментів. Їх метою було дослідження поведінки функціоналу якості керування за гіпоксичним та гіперкапнічним стимулами регуляції  у складних ситуаційних умовах при прийнятті рішень та пошук оптимальних параметрів керування при пошуку компромісного розв’язку конфліктної ситуації, яка виникає між керівними та виконавчими органами саморегуляції. Чисельне моделювання показало, що при компенсації навантаження в складних ситуаційних умовах при прийнятті рішень визначальна роль належить функціоналу якості керування за гіперкапнічним стимулом і  на поведінку функціоналу якості, який мінімізується, великий вплив здійснює зміна параметрів вентиляції. Визначено оптимальні керуючі впливи при  імітації компенсації навантаження на тканини мозку у середньостатистичної людини. Подальші розробки можуть перетворити модель в досить простий та надійний інструмент дослідження та мати як теоретичне, так і практичне значення.