Компенсація квадратурної похибки в автоколивальному мікромеханічному гіроскопі
DOI:
https://doi.org/10.18372/1990-5548.58.13516Ключові слова:
Мікроелектромеханічні датчики, мікромеханічний гіроскоп, режим автоколивань, чутливість датчика, чутливий елемент, вторинний контур, квадратурна похибка, синхронний детектор, зворотний зв’язокАнотація
У статті проаналізовано мікромеханічний сенсорний блок безплатформної інерціальної навігаційної системи, як основного компонента безпілотного літального апарата, а також розглянуто питання покращення технічних характеристик мікромеханічних гіроскопів. Такий тип датчиків характеризується значними інструментальними похибками та низькою чутливістю. Для підвищення чутливості мікромеханічного гіроскопа в статті запропоновано використовувати режими резонансних коливань, які «оживляють» його інерційну масу. А для зменшення квадратурної похибки гіроскопа, яка є одною з основних перешкод на шляху підвищення його точності, запропоновано знизити рівень цих похибок не тільки за допомогою синхронного детектора, а й на його вході. Розроблено схему, яка забезпечує компенсацію квадратурних похибок не за контуром генерації механічного моменту, а за каналом вихідної напруги. Оскільки така схема не впливає на механічні квадратурні коливання інерційної маси, цей ефект можна інтерпретувати як режим автоколивань, який підвищує чутливість вторинного контуру мікромеханічного гіроскопа.
Посилання
T. A. Belyaeva, “Methods for suppressing quadrature interference in micromechanical gyroscopes,” Navigation and motion control. Materials VIII Conference of Young Scientists. St. Petersburg: CCRI “Elektropribor,” 2007, pp. 97–100.
M. K. Filyashkin, Microelectromechanical systems. Kyiv: NAU. 2019, 275 p.
A. Tirtichniy and A. Skalon, “Analysis of the characteristics of compensating converters micromechanical inertial sensors,” Sensors and systems. no. 2, pp. 21–23, 2009.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори зберігають авторські права та надають журналу право першої публікації роботи, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати роботу з посиланням на авторство роботи та її першу публікацію в цьому журналі.
Автори можуть укладати окремі додаткові договірні угоди щодо неексклюзивного розповсюдження опублікованої в журналі версії роботи (наприклад, розміщувати її в інституційному репозиторії або публікувати в книзі) з посиланням на її першу публікацію в цьому журналі.
Авторам дозволяється та заохочується розміщувати свої роботи онлайн (наприклад, в інституційних репозиторіях або на своєму вебсайті) до та під час процесу подання, оскільки це може призвести до продуктивного обміну, а також до більш раннього та більшого цитування опублікованих робіт (див. Вплив відкритого доступу).
