«ЄДИНА КРАЇНА» ЧИ «ЕДИНАЯ СТРАНА»: МОВНЕ ПИТАННЯ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ

Олеся ТОМЕНКО

Анотація


У статті розглянуто актуальну проблему функціонування української мови як державної в умовах військової агресії Росії. Висвітлено проблеми та сфери звуження мовного вжитку рідної мови в контексті історичного розвитку нашої країни. Зроблено акцент на пропаганді та «мислевірусах», які час від часу запускаються у публічний простір, та їх роль у формуванні світогляду українців. Ставиться питання безвідповідальності за порушення мовних законів.


Ключові слова


єдина країна; мислевіруси; «какая разница»; «и так поймут»; «російськомовний патріот»; двомовність; україномовний продукт; іспит для держслужбовців; мовна стратегія розвитку держави

Посилання


Дзюба І. М. Доля мови – доля народу / І. М. Дзюба // Бо то

не просто мова, звуки…: цикл статей. — Дрогобич : Коло, 2012.—

с.

Марусик Т.http://www.radiosvoboda.org/content/article/27414044.html

Карпенко В. http://www.nrcu.gov.ua/schedule/playarchive.

html?periodItemID=1121842

Оснач С. http://www.nrcu.gov.ua/schedule/playarchive.

html?periodItemID=1121842

http://language-policy.info/…/na-ukrajinskyh-telekanalah-z…/


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована