MOTIVATIONAL-SEMANTIC CHARACTERISTICS OF THE INDIVIDUAL TEACHERS IN THE PEDAGOGICAL COMMUNICATION

Authors

  • О. В. Алпатова кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології пофесійної освіти Національного авіаційного університету

DOI:

https://doi.org/10.18372/2411-264X.7.10217

Keywords:

individual learning style, motivation and sense sphere, personally oriented education, educational process, pedagogical activity, pedagogical communication, teacher collaboration, pedagogical paradigm

Abstract

The analysis of problems of motivation and semantic characteristics of the individual academics. It identified the most common in modern educational practice pedagogical paradigm. The peculiarities of pedagogical paradigms in the context of the professional activities of a high school teacher. The present analysis of the results of the research study of the disposition of the participants of pedagogical communication

References

Алпатова О. В. Проблема формування індивідуального стилю педагогічної діяльності викладача ВНЗ: Актуальні проблеми вищої професійної освіти України : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 21–22 березня 2013 р. / [За заг. ред. І. В. Лузік, О. М. Акмалдінової]. –

К. : НАУ, 2013. – С. 10–18.

Алпатова О. В. Рефлексивно-освітнє середовище вищого навчального закладу як умова гуманізації сучасної професійної освіти. Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Зб. статей. – Ялта: РВВ КГУ, 2012. – Вип. 35. – Ч. 2. – С. 252–257.

Бодалев А. А. Воздействие стиля общения педагога с учащимися на их эмоциональный опыт. /Личность и общение. Избранные труды, М. : Педагогика, 1983 – С. 65–67

Бондаревская Е. В. Педагогика : личность в гуманистических теориях и системах воспитания: учеб. пособ. для студ. сред и высш. пед. учеб. завед. / Е. В. Бондаревская,

С. В. Кульневич. – Ростов н/Д : творческий центр «Учитель», 1999. – 560 с.

Закон України про Вищу освіту. http://osvita.ua/legislation/law/2235/

Зеер Э. Ф. Личностно-ориентированные технологии профессионального развития специа-листа. / Э. Ф. Зеер, Н. А. Шахматова. – Екатеринбург: УГППУ, 1999. – 245 с.

Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості/ С.Д.Максименко. – К. : Вид-во ТОВ «КММ», 2006. – 240.

Малахова О. Ю. Рефлексивно-образовательная среда вуза как педагогический феномен / Вестник ОГУ. – № 6. Т. 1. – Оренбург : ИПК ГОУ ОГУ, 2006. – С. 84.

Мистецтво життєтворчості особистості: наук.-метод.посіб.: у 2 ч. [ред. рада: В. М. Доній, Г. М. Несен, Л. В. Сохань та ін.]. – К. : ІЗМН, 1997. – Ч. 2. – 936 с.

Социальная психология: учебное пособие для студентов пед. вузов, обучающихся по спец.: «Социальная педагогика», «Педагогика и психология», «Социальная психология», «Педагогика»; под ред. В. А. Сластенина; рец.: каф. педагогики и психологии НГПУ; В. Г. Леонтьев, Н. П. Аникеева, М-во образования РФ. – М. : Академия, 2008. – 264 с.

Шиянов Е. Н. Гуманнизация педагогического образования: состояние и перспективы.

– М., Ставрополь : СГПИ, 1991. – 240 с.

Downloads

Issue

No. 7 (2015)

Section

Статті

License

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 6 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).