МАТЕМАТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ ПРОЦЕССОВ АТАК НА КОМПЬЮТЕРНЫЕ СЕТИ

Authors

  • Д.В. Домарев

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.600

Abstract

 Рассмотрены атаки класса DOS, Марковская модель ветвящейся атаки, Марковские процессы гибели и размножения атак, Полумарковские процессы как модели процессов атак на компьютерные сети. Приведен расчет основных параметров защищенности системы на основе рассмотренных моделей. Сделан вывод о применимости Полумарковских процессов в исследовании процессов атак

References

Вентцель Е.С. Исследование операций. – М.: Сов. радио, 1972. – 552 с.

Гнеденко Б.В., Коваленко И.Н. Введение в теорию массового обслужива-ния. – М.: Наука, 1987. – 336 с. Разд. 1.2 – 1.4.

Лукацкий А.В. Мир атак многообразен. Журнал "Сетевой", №11, 2001.

Милокум Я.В. Метод последовательного обнаружения угроз компьютер-ной сети. Наукові записки УНДІЗ, №4(6), 2008. – C. 79–88.

Прохоров Ю.В., Розанов Ю.А. Теория вероятностей. Основные понятия. Предельные теоремы. Случайные процес-сы – М.: Наука, 1967. – С. 282–296.

Тихонов В.И., Миронов М.А. Марковские процессы. – М.: Сов. радио, 1977. – 488 с.

Downloads

Published

2012-06-25

Issue

Vol. 1 No. 29 (2010)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).