МЕТОДИКА ВИЯВЛЕННЯ СТАНУ ЗОВНІШНЬОГО ОБВОДУ КРИЛА ЛІТАКА З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНИХ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ

Authors

  • Д.О. Шевчук

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.568

Abstract

 Проведено порівняльний аналіз можливості застосування штучних нейронних мереж для класифікації типових пошкоджень зовнішнього обводу крила літака, які раптово виникли у польоті

Author Biography

Д.О. Шевчук

канд. техн. наук

References

Казак В.М., Гальченко С.М. Застосування діагностичної матриці для дослідження технічного стану зовнішнього обводу крила літака у польоті // Вісник Північного наукового центру ТАУ. – 2006. – Вип.9. – С. 140– 142.

Горбань А.Н. Россиев Д.А. Нейронные сети на персональном компьютере. – Новосибирск: Наука, 1996. – 234 с.

Ивахненко А.Г. Самообучающиеся системы распознавания и автоматического управления. – К.: Техника, 1969. – 392 с.

Короткий С. Нейронные сети Хопфилда и Хемминга //http://www.neuropower.de/rus/books.

Willshaw D. J., Malsburg C. How patterned neural connections can be set up by self-organization // Proceedings of the Royal Society of London. – 1976. – Series B. – №194. – P. 431–445.

Downloads

Published

2012-06-23

Issue

Vol. 3 No. 27 (2009)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).