СХЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВХІДНОГО КОМПЛЕМЕНТАРНОГО КАСКАДУ ДВОТАКТНОГО СИМЕТРИЧНОГО ПІДСИЛЮВАЧА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

Authors

  • О. Д. Азаров Вінницький національний технічний університет
  • С.В. Богомолов Вінницький національний технічний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2073-4751.3.546

Abstract

Запропоновано метод схемної реалізації вхідного комплементарного каскаду двотактного симетричного підсилювача постійного струму на біполярних транзисторах різної провідності з виходами по емітерах із подальшим каскодуванням, а також із виходами по емітерах і по колекторах. Наводяться аналітичні співвідношення для коефіцієнтів передачі по струму вхідного комплементарного каскаду з парафазними виходами та в каналах підсилення верхнього і нижнього ярусів двотактних симетричних підсилювачів постійного струму, а також загального коефіцієнту передачі по струму для малосигнальної зони та зони великого сигналу. Доведено, що незважаючи на реалізацію вхідного і проміжних каскадів підсилення на транзисторах різної провідності, коефіцієнти передачі струму вхідного комплементарного каскаду з парафазними виходами та верхнього і нижнього проміжних підсилювальних каскадів, завдяки запропонованій структурі підсилювача є симетричними

Author Biography

О. Д. Азаров, Вінницький національний технічний університет

д-р техн. наук

References

Walt Kesler ANALOG-DIGITAL CONVERSION. ADI Central Application Department March 2004. 1127 pages.

United States Patent №3852678 George Joseph Frye Push-pull amplifier with current mirrors for determining the quiescent operating point Dec. 3, 1974.

Alan B. Grebene Bipolar and MOS analog integrated circuit design. Published 2002 John Wiley & Sons Technology & Industrial Arts. 912 pages

Jong, Walter G. Op Amp applications handbook Analog Devices series, 2004, – 895 p.

Степаненко И. П. Основы микроэлектроники: учебное пособие для вузов. 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2003. – 488 с.: ил.

Д. Крекрафт, С. Джерджли. Аналоговая электроника. Схемы, системи, обработка сигналов, М.: Техносфера, 2005 – 360 с.

Патент України №41316 Підси- лювач постійного струму О.Д. Азаров, С.В. Богомолов, Л.В. Крупельницький, 2009.

Титце У., Шенк К. Полупровод- никовая схемотехніка. 12-е изд. Том І: Пер. С нем. – М.: ДМК Пресс, 2008. – 832 с.: ил.

Азаров О.Д., Гарнага В.А. Методи завдання робочих точок проміжних каскадів двотактних підсилювачів постійного струму // Проблеми інформатизації та управління. Зб. наук. пр. – К.: НАУ – 2009. – Вип. №1(25). – С. 6–14.

Азаров О.Д., Гарнага В.А., Богомолов С.В. Двотактні підсилювачі постійного струму із симетричною структурою// Вісник Хмельницького національного університету. – 2008. – №4. –

С. 20–24.

http://www.intersil.com/data/mm/mm3/mm3046.pdf.

Амелина М.А., Амелин С.А. Программа схемотехнического моделирования Micro-Cap 8. – М.: Горячая линия – Телеком, 2007. – 464 с.

Патент України №26493 Двотактний симетричний підсилювач постійного струму. О.Д. Азаров, С.В. Богомолов, О.О. Решетнік, В.А.Гарнага, 2007.

Патент України №26771 Двотактний симетричний підсилювач постійного струму. О.Д. Азаров, С.В. Богомолов, Л.В. Крупельницький, О.О. Решетнік В.А. Гарнага, 2007.

Downloads

Published

2012-06-22

Issue

Vol. 3 No. 27 (2009)

Section

Статті

License

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).