Artificial intelligent systems based on knowledge
DOI:
https://doi.org/10.18372/2073-4751.1.11371Abstract
Problems of creation of the artificial intellectual systems based on knowledge are analysed. The scheme of functioning of system with the block of automatic noegenesis and its representation in the form comprehensible to use of the computer is offeredReferences
Feigenbaum Е. А. The art of artificial intelligence: themes and case studies of knowledge engineering // Proc. 5th International Joint Conference on Artificial Intelligence, 1977. - P. 1014 - 1029.
Таундсен К, Фохт Д. Проектирование и программная реализация экспертных систем на персональных ЭВМ: Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 320 с.
Джексон П. Введение в экспертные системы : Пер. с англ.: Уч. пособие. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. - 624 с.
Терешин В.Н., Суховеева Н. И., Донец Л. Ю. Автоматизированные системы, основанные на знаниях // Адаптивні системи автоматичного управління. - Дніпропетровськ: Системні технології, 2002.-С. 118-123.
Левин Р., Дранг Д, Эденсон Б. Практическое введение в технологию искусственного интеллекта и экспертных систем с иллюстрациями на Бейсике. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 458 с.
Downloads
Issue
Section
License
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).