СТIЙКIСТЬ ГАЗОПИЛОВОГО ДИСКА ПРИ ПЕРЕГИНАХ КУТОВОЇ ШВИДКОСТI

В. А. Антонов, А. С. Баранов

Анотація


Розглядається нестiйкiсть стиснених квазiоднорiдних систем, що обертаються i складаються iз сумiшi пилу i газу. Вивчаються збурення, якi торкаються обмеженої зони i пiдлягають самогравiтацiї. Видiляються тiльки тi випадки, коли нестiйкiсть обумовлена дифференцiйнiстю обертання.Використовується наближення товстого шару (цилiндрична геометрiя). Встановлено подiл таких не-стiйкостей на два типи. Для збурення першого типу характерний перерозподiл речовини по азимутута iнкремент порядку √G (G – гравiтацiйна константа, – густина). Збурення iншого типу мають iстотно менший инкремент, але мають мiсце при бiльш широких умовах, а перерозподiл густини вiдбувається в основному по радiусу. Побудовано конкретнi приклади збурень цього другого типу.

Посилання


Сыровой В.В., Чумак О.В. // Уч. зап. УрГУ. – 1970. – № 111., сер. астрономическая, вып.7. – С. 62.

Trulsen J. // Astrophys. and Space Sci. – 1971. – 12. – P. 329.

Trulsen J. // Astrophys. and Space Sci. – 1972. – 18. – P. 3.

Максумов М.Н. // Бюлл. Ин-та астрофизики АН Таджикской ССР. – 1974. – № 64. – С. 3.

Поляченко В.Л., Фридман А.М. Равновесие и устойчивость гравитирующих систем. – М.: Наука, 1976.

– 447 с.

Морозов А.Г. // Астрон. ж. – 1979. – 56. – С. 498.

Goldreich P., Narayan R. // MN RAS, Short Communication. – 1985. – 213. – P. 7.

Tomley L., Cassen P., Steiman-Cameron T. // Astrophys. J. – 1991. – 382, Pt.1. – P. 530.

Dabille B., Knobloch E. // Astron. and Astrophys. – 1992. – 256. – P. 673.

Ляхович В.В., Фридман А.М., Хоружий О.В. // Неустойчивые процессы во Вселенной / Ред. Масе-

вич А.Г. – М.: Космосинформ, 1994. – С. 191.

Горькавый Н.Н., Фридман А.М. Физика планетных колец. – М.: Наука, 1994. – 349 с.

Toomre A. // Astrophys. J. – 1964. – 139. – P. 1217.

Сафронов В.С. Эволюция допланетного облака и образование Земли и планет. – М.: Наука, 1969. –

с.

Саслау У. Гравитационная физика звездных и галактических систем. – М.: Мир, 1989. – 542 c.

Антонов В.А., Тимошкова Е.И., Холшевников К.В. Введение в теорию ньютоновского потенциала. –

М.: Наука, 1988. – 269 с.

Бисноватый-Коган Г.С, Зельдович Я.Б., Сагдеев Р.З., Фридман А.М. // Журн. прикл. мех. и тех.

физики. – 1969. – № 3 – C. 3.

Трикоми Ф. Дифференциальные уравнения. – М.: ИЛ, 1960. – 351 с.

Гобсон Е.И. Теория сферических и эллипсоидальных функций. – М.: ИЛ, 1952. – 452 с.

Бейтмен Г., Эрдейи А. Высшие трансцендентные функции. Т.2. – М.: Наука, 1974. – 296 с.

Трикоми Ф. Интегральные уравнения. – М.: ИЛ, 1960. – 299 с.

Аткинсон Ф. Дискретные и непрерывные граничные задачи. – М.: Мир, 1968. – 749 с.

Морозов А.Г. // Астрон. ж. – 1985. – 61. – С. 209.

Засов А.В., Морозов А.Г. // Астрон.циркуляр. – 1985. – № 1356. – С. 1.

Borderies N., Goldreich P., Tremaine S. // Icarus. – 1985. – 63. – P. 40.


Повний текст: PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована

ISSN 1607-2855