МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.993Анотація
Проведено аналіз методів автоматизації технічної підготовки виробництва, які базуються на сучасних інформаційних технологіях. Запропоновано підходи до вирішення проблем технічної підготовки виробництваПосилання
Бабак В.П., Павленко П.Н., Пикула С.И. Комплексная автоматизация технической подготовки производства // Вісн. КМУЦА. – 1999. – №2. – С. 92–95.
Норенков И.П., Кузьмик П.К. Информационная поддержка наукоемких изделий. CALS-технологии. – М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2002. – 320 с. – http://itc.ua.
Левин А.И., Судов Е.В. Концепция внедрения ИПИ в промышленности Российской Федерации. – М.: 2001. – 30 с.
Зленко М. Технология быстрого прототипирования – послойный синтез физической модели на основе 3D-CAD-модели // CAD/CAM/CAE Observer. – №2(11). – 9 с. – 2003
Downloads
Як цитувати
Бабак, В., Павленко, П., & Руденко, П. (2004). МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ. Вісник Національного авіаційного університету, 20(2), 3–7. https://doi.org/10.18372/2306-1472.20.993
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).