Діагностування авіаційних колекторних електричних машин в зксплуатаційних умовах

Автор(и)

  • В. И. Курилов National Aviation University

DOI:

https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9734

Анотація

Розглянуто аспекти застосування систем моніторизації, які базуються на використанні інформаційних параметрів процесу комутації в щітко-колекгорних вузлах, для контролю технічного стану авіаційних електричних машин у процесі їх експлуатації

Посилання

Повышение эффективности использования авиационных электрических машин постоянного тока; Отчет о НИР/ КИИГА; В.И. Курилов. № 73К-91Э. - К. - 1993.

Technical Review. - № 1. - 1987. - Briiel & Kj«r.

Курилов В.И. Влияние параметров якоря на процесс контроля щеточно-коллекторного узла //Автоматизация процессов технического обслуживания и ремонта авиа-ционного оборудования воздушных судов: Сб. науч. тр. - К.: КИИГА, 1988. - С.76-82.

Downloads

Як цитувати

Курилов, В. И. (2000). Діагностування авіаційних колекторних електричних машин в зксплуатаційних умовах. Вісник Національного авіаційного університету, 6(1-2), 148–152. https://doi.org/10.18372/2306-1472.6.9734

Номер

Том 6 № 1-2 (2000)

Розділ

Сучасні авіаційно-космічні технології

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).