Розв’язання рівнянь з використанням загального ряду Фібоначчі
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.60.7567Ключові слова:
границя відношення, збіжність ряду, індекс зміни, популяція, рівняння, ряд ФібоначчіАнотація
Роглянуто ефективний метод розв’язання рівняння з використанням загальних рядів Фібоначчі. Введенопоняття загального ряду Фібоначчі. Наведено рекурентну формулу зміни обсягу популяції. На основірекурентних формул отримано рівняння, найбільший корінь якого є індексом зміни обсягу популяції. Велектронних таблицях Excel зробленo приклади розв’язання лінійних рівнянь із використанням загальних рядівФібоначчі.Посилання
http// ukr.wikipedia.org/Newton’s metod.
http// ru.wikipedia.org/Fibonacci numbers.
Volkov, Е. А. Numerical methods. Moscow, Fizmatlit. 2003 (in Russian).
Downloads
Опубліковано
01.10.2014
Як цитувати
Tolbatov, Y. (2014). Розв’язання рівнянь з використанням загального ряду Фібоначчі. Вісник Національного авіаційного університету, 60(3), 65–72. https://doi.org/10.18372/2306-1472.60.7567
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).