Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах

ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕРЕКЛАДАЧА АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ

Наталя БІЛОУС

У статті обґрунтовано та визначено структуру професійної компетентності щодо формування професійно-комунікативної компетентності майбутнього перекладача авіаційної галузі. Структура професійно-комунікативної компетенції перекладача в авіаційній галузі може бути представлена гнучкою комбінацією мовних, міжкультурних, міжособистісних та технологічних компетенцій. Приділена увага роботі з визначення дефініцій ключових з означеної проблеми понять: «компетентнісний підхід», «професійна компетентність», «професійна компетентність перекладача, «лінгвістична компетенція»

ПРОБЛЕМИ ТА ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ АВІАЦІЙНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Володимир ВАРЕНКО

У статті розглянуто проблеми та особливості класифікації авіаційних термінів української мови та сучасний розвиток української авіаційної термінології. Проаналізовано дослідження відомих вітчизняних науковців із зазначеної проблеми таких як Т.М. Дячук, О.В. Ковтун, Халіновської Л.А., Романченка А.А. та інших. Особливу увагу зосереджено на класифікації авіаційної термінології, її унормуванні та специфіці формування. Зроблено узагальнення та висновки стосовно існуючих проблем в україномовній авіаційній термінології у зв’язку з особливостями її формування та впливом російськомовної традиції.

ВІДТВОРЕННЯ АНГЛОМОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ПЕРЕКЛАДІ НІМЕЦЬКИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Артур ГУДМАНЯН

Стаття присвячена особливостям відтворення англомовних елементів у німецьких публіцистичних текстах під час перекладу українською мовою. Авторами виокремлено лексико‑семантичні прийоми перекладу англомовних елементів і проаналізовано частотність їхнього вжитку. За результатами дослідження зроблено висновки щодо причин застосування окремих перекладацьких прийомів.

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ІННОВАЦІЙ У МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ

Тетяна ДЯЧУК

У статті розглянуто мовні інновації, відібрані з сучасних періодичних та електронних видань. Виокремлено загальні тенденції, характерні для сучасної української літературної мови, зокрема в масмедійному дискурсі. З’ясовано, що серед інновацій чимало таких, у яких нові як форма, так і значення: бот, тімлід, треш, кеш; а також тих, у яких форма стара, а лексико-семантична структура розширилася за рахунок появи додаткових лексико-семантичних варіантів: «Зелений принтер», соціальний ліфт, Е-малятко. У мові масмедіа функціонують різноструктурні неологізми. Продуктивністю з них відзначаються ті лексеми, що утворюються за допомогою префіксального способу словотвору, особливою валентністю відзначаються префікси зі зниженою семантикою: де-, псевдо-, недо- та ін.

СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ СЛОВОТВІРНИХ ЗНАЧЕНЬ ВІДДІЄСЛІВНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Віктор КУЛЬЧИЦЬКИЙ

У статті розглянуто проблему семантично мотивованих дієслівною основою прикметників, які являють собою об'єднану класом твірних основ мікросистему в словотвірній системі сучасної німецької мови з властивими тільки їй особливостями. Великий інтерес у зв'язку з цим становить питання про те, як розв’язання суперечності між дієслівною сутністю й номіналізованою ад’єктивною формою позначається на семантиці віддієслівних утворень, як двоїста лексико-граматична природа цього типу прикметників виявляє себе на синтагматичному рівні.

МОВНА ЕКОНОМІЯ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ НА ПРИКЛАДАХ СКЛАДНИХ І СКОРОЧЕНИХ СЛІВ

Ольга НЕЖИВА

У статті розглядається особливості формування і розвитку мовної економії в німецькій мові. Своє безпосереднє вираження тенденція до економії знаходить у співвідношенні вживаних мовних засобів до об'єму інформації. Тому й відправним пунктом дослідження економії в даному випадку є посилання на те, що словоскладання і утворення скорочених слів є важливими засобами мовної економії. Таким чином, автор у цій роботі приділяє увагу таким способам словотворення як утворення складних і скорочених слів, які проявляють тенденцію до економії з тим аби виділити чіткі моделі їх утворення. У статті виділяється такі класифікації як семантико-синтаксична, структурна та морфологічна.

ДО ПИТАННЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ, МОВИ І КОМУНІКАЦІЇ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ

Надія СЕНЧИЛО

У статті розглядається взаєморозвиток і взаємозв’язок культури мови і комунікації та способи їх реалізації в національному суспільстві та поза ним. Акцентується увага на значенні мови як універсального інструменту забезбечення трансляції різних культурних форм.

КОНЦЕПТ ДУША У РОМАНІ ЛІНИ КОСТЕНКО «БЕРЕСТЕЧКО»

Анастасія СІБРУК

У статті розглянуто особливості вживання концепту ДУША у романі Ліни Костенко «Берестечко». Проаналізовано психологічний вплив слова на сприйняття тексту, виправдане використання виражальних засобів мови. Проаналізовано емоційно-оцінне навантаження та значення для сприйняття художнього тексту.

ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ДРУКОВАНИХ РЕКЛАМНИХ ОГОЛОШЕНЬ

Валентина ТИМКОВА

Запропонована студія є спробою здійснити лінгвокультурний аналіз друкованої реклами з морфологічного i синтаксичного поглядів та з урахуванням порушення норм сучасної української літературної мови, а також впливу на читачів за допомогою лінгвістичних засобів.

Обґрунтовано актуальність та практичну цінність обраної теми, окреслено мету і завдання дослідження, зазначено методи та висунено об’єкт і предмет роботи. Об’єктом дослідження є рекламні тексти. Предметом дослідження є лінгвістична характеристика друкованих рекламних оголошень

ШЛЯХИ ВІДТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ РОМАНУ О.С. ЗАБУЖКО «МУЗЕЙ ПОКИНУТИХ СЕКРЕТІВ» В АНГЛІЙСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Наталія ХАЙДАРІ

У статті досліджено шляхи відтворення фразеологічних одиниць роману О.С. Забужко «Музей покинутих секретів» в англійському перекладі. Матеріалом наукової праці слугував роман О.С. Забужко «Музей покинутих секретів» та його англійський переклад. З’ясовано, що основними продуктивними способами перекладу фразеологічних одиниць в художньому тексті є: застосування повного еквіваленту, застосування часткового еквіваленту, калькування або описовий переклад. Аналіз конкретного матеріалу засвідчив, що найменш продуктивним способом перекладу є калькування

«КОД ДА ВІНЧІ» У РОМАНІ АДАЛЬБЕРТА ЕРДЕЛІ «IMEN»

Надія АКУЛОВА

У статті розглядається проблема синтезу різних медіа (зокрема живопису й літератури) у творчості митця універсального типу Адальберта Ерделі. Його роман «IMEN» аналізується в аспекті вираження авторської філософії мистецтва. Простежується зближення естетичного кодексу талановитого закарпатського художника, флорентійського генія Леонардо да Вінчі та британського естета Оскара Вайлда. Зазначається, що таке зближення у творчості митців оприявнює жанр портрета

НАЦІОНАЛЬНО-ІСТОРІОСОФСЬКИЙ КОНЦЕПТ «РОДУ Й ДОМУ» У ВІНКУ СОНЕТІВ Б. КРАВЦІВА «ДЗВЕНИСЛАВА»

Ігор ВАСИЛИШИН

У статті розглянуто національно-історіософський концепт «Роду й Дому» у вінку сонетів Богдана Кравціва «Дзвенислава» (1962 р.). Досліджено, що автентичні «джерела роду», його генетичний код, антеїстичність, які опоетизовує Б. Кравців у своєму етноментальному, історіософському дискурсі, складають націософську й націєтворчу основу концепту. Індивідуальна памʼять про історію окремих українських родин у творчості письменників-емігрантів трансформувалася з погляду історичного буття в загальнонаціональну памʼять незнищенности українського «Роду й Дому».

ФАТАЛЬНI СИМВОЛИ В ОПОВIДАННI В. НАБОКОВА «ВЕСНА У ФIАЛТI»

Олена ГУЛЕВИЧ

Мета статті – виявити фатальні символи в оповiданнi В. Набокова «Весна у Фiалтi». Сюжет твору представлений рядом випадкових зустрічей героїв. Одна з них стала роковою. Зовнішній рівень оповідання не провіщав трагедію. Проте детальний аналіз тексту показує, що загибель героїні передрікають символи, які «украплені» в розповiдну тканину цiлого твору. Результати дослідження можуть знайти застосування в теоретичних і практичних курсах «Мирова література XX століття», «Сучасна американська література», «Філософія літератури», «Інтерпретація художнього тексту», «Основи літературознавства».

СУЧАСНИЙ СТАН ОСМИСЛЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ «МІФОПОЕТИКА»

Анна КОЛІСНИЧЕНКО

У статті проаналізована специфіка поняття «міфопоетика», сучасні варіанти його потрактування, проілюстровано основні знакові підходи до визначення терміну. Наголошено, що відсутність визначення поняття при його використанні в якості об’єкту аналізу свідчить не лише про недостатність термінології, а й про необхідність уведення у науковий простір дефініції узагальненого характеру, оскільки міфопоетика може бути предметом дослідження як літературознавства, так і лінгвістики, культурології, фольклористики, історіографії, філософії чи психології.

ДОЛЯ ЖІНКИ В РАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ (ЗА РОМАНАМИ О. СЛОНЬОВСЬКОЇ)

Наталія ЛАПУШКІНА

Статтю присвячено дослідженню місця жінки в соціалістичному суспільстві на прикладі героїнь з художнього твору; розглянуто дію державного ідеологічного апарату примусу на жінку, психологічні причини та наслідки підкорення особистості системі диктатури на рівні сім’ї, соціуму, держави. З’ясовано, що радянські жінки (героїні романів) переважно жили за нав’язаними соціально схвальними рольовими моделями. Життя ж тих, хто чинив опір, відзначалося трагічністю.

ХУДОЖНЄ ВТІЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО МІФУ В П’ЄСІ М. КУЛІША «ВІЧНИЙ БУНТ»

Катерина СОКОЛОВА

У статті розглянуто проблему художнього втілення соціального міфу у п’єсі Миколи Куліша «Вічний бунт». Драматург відобразив у тексті соціальний міф 20–30-х рр. та показав деякі сторони тогочасного суспільства. Крізь призму іронії він відображує тоталітарну систему, розвінчує її соціальний міф, зображує тиск радянської влади на маси. Оскільки риси радянської ідеології відтворювалися як на сторінках «соціально замовленої» літератури, так і на сцені радянського театру, М. Куліш намагався достукатись до глядачів через свої п’єси і вплинути на формування людської свідомості.

СУЧАСНІ ТВОРИ КОРІННИХ ПИСЬМЕННИКІВ США ТА КАНАДИ У СВІТЛІ КРИТИКИ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

Оксана ШОСТАК

У статті розглянуто проблему використання філософії постмодернізму у критиці корінної прози крізь призму внутрішнього сприйняття текстового полотна через інтенцію до рефлксії, що виявляє себе своєрідним маркером культурного світовідчуття і світорозуміння. Окреслені погляди дослідників на тлумачення поняття «трикстер» у літературознавчій парадигмі. Виокремлено основні критерії, які характеризують постмодерність корінного художнього тексту; зіставлено характеристики поняття постмодерність із традиційною гендерною парадигмою корінних культур; вибудовано теоретичні підвалини для подальшого літературознавчого аналізу; проводиться контекстуальний аналіз проблем нелінійності у індіанському світосприйнятті