Методологічні основи побудови інтелектуальних засобів управління захисними механізмами в інформаційних системах
DOI:
https://doi.org/10.18372/2410-7840.3.4617Анотація
Методологічні основи побудови інтелектуальних засобів управління захисними механізмами в інформаційних системах.Посилання
Самохвалов Ю.Я. Доказательство теорем в немонотонной логике умолчаний как метод синтеза планов решений // Электронное моделирование. - 1997. - Том 12. - № 2. - С. 43-52.
Тей А., Грибомон П., Луи Ж., Лог Ж. Логический подход к искусственному интеллекту. - М.: Мир, 1990. - 429 с.
Самохвалов Ю.Я. Метод проблемно-ориентированного доказательства в нечеткой логике // Кибернетика и системный анализ. - 1995. - № 5. - С. 58-68.
Самохвалок Ю.Я. Декомпозиция логико-лингвистических моделей принятия решений в распределенной вычислительной среде // Кибернетика и системный анализ. - 1997.-№1,-С. 57-65.
Самохвалов Ю.Я. Доказательство в бесконечной эрбрановой области // Кибернетика и системный анализ. - 1997. - № 3. - С. 185-187.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).