ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Автор(и)

  • В.О. Хорошко
  • Ю.Є. Хохлачова

DOI:

https://doi.org/10.18372/2410-7840.14.2175

Ключові слова:

захист інформації, безпека інформаційних систем, модель побудови системи інформаційної безпеки, життєвий цикл інформації, аналіз ризиків інформаційної безпеки

Анотація

У даній статті приведені задачі сучасних методів роботи з аналізу ризиків інформаційної безпеки, проектування і супроводу систем безпеки; різновид аналітичних і консалтингових робіт в області інформаційної безпеки об'єкта. Розглянуто етапи життєвого циклу інформації з позиції цільової ознаки ІС з метою відокремлення вразливих ланок трансформації, котрі потребують захисту.
Розроблено модель інформаційної безпеки, яка являє собою сукупність об'єктивних зовнішніх і внутрішніх факторів та їх вплив на стан інформаційної безпеки на об'єкті і на збереження матеріальних чи інформаційних ресурсів. На базі запропонованої моделі можна обґрунтовано вибрати та обґрунтувати систему контрзаходів, що знижує ризики до припустимих рівнів, які мають найбільшу цінову ефективність.

##submission.downloads##

Номер

Том 14 № 2 (55) (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).