Наукоємні технології

БІНАРНА МОДЕЛЬ ЦІЛЬОВОЇ ФУНКЦІЇ РАДІОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ.

2024-01-23T12:16:49+02:00

Задача визначення раціонального складу складних радіотехнічних структур відноситься до класу оптимізаційних задач, більшість з яких не мають стандартних роз в’язків і вимагають використання спеціалізованих алгоритмів пошуку рішень. Складність математичного аналізу, аналізу стабільності і оптимального рішення вимагає використання числових методів а також застосування методів перевірки незалежності цільової функції та функцій зв’язку, наприклад, перевірки функцій на випуклість для визначення одномодальності задачі.

Запропоновано підхід до дослідження цільових функцій радіотехнічних систем у формі двохальтернативних бінарних функцій. Такий підхід дозволяє визначити нам ціль системи, представленої у вигляді трирівневої ієрархічної структури, що досягається в тому випадку, коли вхідні впливи і достовірність їх фіксації відповідають наперед заданим межам. Сформована концепція трирівневої системи функцій системної інженерії як об’єкту синтезу. Визначено нормалізовані функції вхідних впливів окремих підсистем та оцінка достовірності реакції системи вцілому. Показана цільова функція системи, що формується на верхньому рівні. В запропонованій моделі цільових функцій враховується відповідність нормі всіх фізичних впливів, незалежно від їх характеру. Метою використання запропонованого підходу є визначення оптимальних параметрів проектованої системи, що варіюються в заданій області обмежень, при яких досягається максимум (або мінімум) цільової функції (тобто здійснюється оптимізація цільової функції).

МОНІТОРИНГ ВІРУСІВ-ВИМАГАЧІВ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЗШИРЕНОГО БЕРКЛІЙСЬКОГО ПАКЕТНОГО ФІЛЬТРА (EBPF) ТА МАШИННОГО НАВЧАННЯ.

2023-11-30T21:22:57+02:00

У цій роботі досліджено актуальність захисту інформаційних систем від шкідливих програм-вимагачів у контексті стрімкого розвитку кіберзлочинності, особливо в умовах війни в Україні. Стаття фокусується на недоліках традиційних антивірусних рішень та необхідності впровадження нових технологічних рішень для ефективного моніторингу мережевого трафіку. Одним із висунутих рішень є використання розширеного Берклійського Пакетного Фільтра (eBPF), який дозволяє виявляти потенційно шкідливу активність без втручання у ядро операційної системи. Значення вирішення цієї проблеми не може бути переоцінене, враховуючи важкі наслідки атак вірусів-вимагачів, які можуть варіюватися від втрати важливих даних до повного паралічу інфраструктури підприємства. Також зазначено, що eBPF може відіграти важливу роль у розробці механізмів виявлення, аналізу та протидії кіберзагрозам, що є значущим як для теоретичних досліджень, так і для практичного застосування в області кібербезпеки. Подальший зміст статті розкриває проблематику використання eBPF для моніторингу діяльності вірусів-вимагачів та їх виявлення у мережевому трафіку. Пропонується комплексний підхід до оцінювання алгоритмів машинного навчання, що можуть застосовуватися для аналізу даних, зібраних за допомогою eBPF, з акцентом на алгоритм опорних векторів (SVM) як найбільш придатний для виявлення програм-вимагачів. В роботі також оцінено ефективність SVM у порівнянні з іншими інструментами, що підкреслює його переваги для задач кібербезпеки. Завершується стаття обговоренням можливостей впровадження eBPF у практичну сферу кібербезпеки, зокрема його вплив на підвищення ефективності захисних систем, зниження часу реакції на інциденти та забезпечення більш динамічного та гнучкого управління безпекою. Автори підкреслюють, що розв'язання цієї проблеми має значне важливість для наукового співтовариства та практичного застосування, пропонуючи нові напрямки для подальших досліджень у сфері кібербезпеки

ТАКТИЧНІ СЕНСОРНІ РАДІОМЕРЕЖІ - МУЛЬТИСЕНСОРНЕ ВИЯВЛЕННЯ ТА ЛОКАЛІЗАЦІЯ РУХОМИХ ОБ’ЄКТІВ.

2024-01-23T12:19:19+02:00

На даний час в системі протиповітряної оборони підрозділів сектору національної безпеки і оборони України, не зважаючи на постійне оновлення (поповнення) парку сучасними зразками, все ще існують недоліки в системі виявлення повітряних цілей приземного шару з малою та надмалою ефективною поверхнею розсіювання. Одним із найефективніших та маловитратних, з точки зору фінансового та часового ресурсів, підходів є створення сучасної інформаційної платформи тактичного рівня. Така платформа заснована на використанні пасивних (сейсмічних, акустичних, оптико-електронних, магнітних, інфрачервоних та інших) сенсорів у військових радіомережевих структурах сумісних із геоінформаційною системою (ГІС), для виявлення цілей приземного шару, що становлять загрози військовим та інфраструктурним об'єктам України. Дана стаття присвячена глибокому аналізу алгоритму управління маршрутизацією в сенсорних радіомережах, з акцентом на підвищення їх стійкості та надійності. Автори зосереджуються на викликах, пов'язаних зі складними умовами експлуатації мереж, такими як нестабільність мережевих інтерфейсів, відмови обладнання та різноманітні зовнішні та внутрішні перешкоди, які можуть негативно впливати на роботу мережі. Особлива увага приділяється використанню Гаусівської суміші моделей (GMM) для моделювання мультимодальних даних, що дозволяє підвищити точність та ефективність управління маршрутизацією. Результати, представлені в статті, показують, що запропонований алгоритм має високу точність, що підтверджується порівнянням з даними, отриманими за допомогою імітаційного моделювання. Це свідчить про практичну застосовність алгоритму в реальних умовах. Дослідження відкриває нові перспективи для покращення стабільності та надійності сенсорних радіомереж, що є особливо актуальним у контексті широкого використання бездротових технологій. Запропонований алгоритм може бути використаний для розробки більш надійних та ефективних систем управління маршрутизацією, що забезпечить кращу адаптацію до змінних умов та викликів, з якими стикаються сучасні бездротові мережі.

ПЛАНУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЛАНЦЮЖКІВ ЗАСОБАМИ СКІНЧЕННО ЧАСТКОВО ВПОРЯДКОВАНИХ МНОЖИН.

2024-01-23T12:20:41+02:00

Автоматизація та інформатизація бізнес-процесів сучасних виробничих підприємств ґрунтується на концепції об’ємного виробничого і фінансового планування, управління логістичними ланцюжками, задач обліку тощо. Інформаційні системи підприємств будуються з врахуванням реалізації в них процесного підходу до управління підприємством, що є основою загальноприйнятої міжнародної практики створення систем управління промисловими підприємствами. Стрімкий розвиток інформаційних технологій спонукає розвиток математичного апарату, який описує логіку прийняття рішень базами знань інтегрованих автоматизованих систем управління сучасних підприємств. Зручний абстрактний апарат для опису систем та їхніх взаємозв’язків забезпечується використанням теорії категорій. Це дозволяє моделювати різні аспекти підприємств, такі як виробничі процеси, ресурси, взаємодії між підрозділами та співробітниками, а також залежності між задачами та проектами. Водночас теорія категорій підтримує композиційність, що означає, що складні системи можуть бути побудовані з більш простих компонентів. Це дає можливість розглядати підприємство як систему, що складається з різних підсистем, процесів та ресурсів, і визначати оптимальні стратегії використання цих компонентів. В роботі описані механізми обліку та планування, які реалізовані інформаційних системах автоматизованого управління сучасних підприємств. Для виробничих підприємств з обмеженою кількість виробничих підрозділів чи виробничих центрів окремого підрозділу (виробничої дільниці) досліджено математичний апарат для планування виробничих процесів та розподілу затрат при формуванні собівартості готової продукції. Показано, що для реалізації стратегії оптимального завантаження виробничих центів (структурних підрозділів) підприємства можуть використовувати довільний з визначених у роботі 11 варіантів завантаженості виробничих центів (структурних підрозділів) відповідно до властивості для сагайдака відповідного вигляду. Встановлено, що всі 11 варіантів є еквівалентними і від їх вибору не залежайте ні виконання плану випуску продукції ні ефективність завантаження технологічних ресурсів підприємства.

ОПТИМІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ ЗАВДАНЬ В РОЗПОДІЛЕНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ СИСТЕМАХ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ.

2024-01-23T12:22:31+02:00

Розподілені обчислювальні структури для виробничих та спеціальних цілей представляють ресурси м'яких або жорстких систем реального часу. Проблема планування завдань полягає в визначенні оптимального розподілу згідно із загальним критерієм корисності системи. У статті розглядаються методи побудови графіка, засновані на теорії планування. Показано, що найефективнішим кроком у цьому процесі є оптимізація діяльності підприємств або організацій на всіх рівнях - економічному, технічному, інформаційному і т.д., в умовах природних обмежень часових ресурсів. Оскільки оптимізація планування розкладу займає фундаментально важливе місце в процесі організації ефективної роботи розподіленої багатопроцесорної обчислювальної системи, розглядаються можливості використання цієї теорії при створенні оптимального розкладу на основі теорії черг зі звичайними і позначеними заявками. Теоретичною основою проблеми оптимізації планування є багаторівнева система з M блоками пам'яті та набором послуг N×M. З метою організації критеріїв оптимальності розкладу для забезпечення зручності опису, зберігання та програмної реалізації запропоновано умовний розподіл критеріїв на географічні, технічні або транзитні категорії із вказівкою відповідного пріоритетного значення. Враховуючи ці компоненти, отримано вираз для середнього часу очікування в черзі на заявку з позначкою. Представлена схема концептуального підходу до створення багатоядерного комп'ютера з розподілом періодичних та спорадичних завдань. Також представлена схема системи реального часу (СРЧ) в апаратній та програмній реалізації. Задачі в фоновому режимі в СРЧ активуються командами операційної системи реального часу (ОСРЧ) і вбудовуються в основні потоки. Вищезазначене демонструє універсальність запропонованого підходу до планування багатопроцесорної обчислювальної структури та його здатність відповідати вимогам користувача в реальному часі.

ВИКОРИСТАННЯ ДВОХ ЧАСТОТНИХ ЗМІННИХ ПРИ СИНТЕЗІ РОЗПОДІЛЕНИХ КАНАЛІВ

2024-01-23T12:23:51+02:00

Одним із підходів до проектування фільтрів із сегментів неоднорідних ліній є використання НЛ, з’єднаних чотириполюсником між генератором і навантаженням. У цьому випадку необхідна характеристика вибірковості досягається зміною хвильового опору лінії за певним законом. Однак вхідний опі НЛ, навантаженого активним опором, не може бути чисто реактивним на реальних частотах, отже на жодному з них коефіцієнт відбиття не може дорівнювати одиниці. Тому принципово неможливо отримати значне загасання хоча б в одній точці за межами смуги пропускання фільтра. Тільки при виборі певного класу комплексних навантажень можна досягти значного загасання за межами смуги пропускання. Інший принцип побудови фільтрів заснований на використанні найпростіших неоднорідних ліній, які виконують функції резонаторів. Необхідна селективна характеристика фільтра досягається підбором параметрів резонаторів і ланцюгів зв'язку. Такий спосіб побудови фільтрів більш раціональний. Крім того, в процесі синтезу можна використовувати ідеї та прийоми, характерні для кіл із відрізків однорідних ліній.

У статті показано, що при синтезі розподілених схем на основі ліній передачі необхідно використовувати комплексні функції двох частотних змінних, що дозволяє побудувати довільні схемні функції та повністю охопити класи фізично реалізованих передавальних функцій. Отримано опис елементів «індуктивність» і «ємність» в класі функцій двох комплексних частотних змінних, що дозволяє синтезувати схеми з використанням ідей і методів теорії схем Річардса.

КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕГРУВАННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ КОДУВАННЯ ВІДЕОСЕГМЕНТІВ ДО СТАНДАРТИЗОВАНИХ ПЛАТФОРМ.

2024-01-23T12:25:05+02:00

В статті доводиться необхідність створення та розвитку вітчизняних інфокомунікаційних технологій кодування. Це зумовлено наявністю в процесі використання існуючих технологій кодування відеоінформаційних ресурсів проблематики Вона пов’язана з виникненням дисбалансу між : постійно зростаючим рівнем інтенсивності бітового опису інформаційних потоків та обмеженістю характеристик продуктивності телекомунікаційних технологій, що можливо використовувати в кризових умовах. Доводиться підхід до вирішення дисбалансу. Це можливе на основі застосування більш ефективних технологій кодування відеоданих. Такі технології дозволяють зменшити бітовий об’єм відеоінформаційних потоків. Однак, як показано в статті, існуючим концепціям притаманні системні недоліки. Вони зумовлені наявністю дисбалансу. З одного боку основний фактор зменшення бітового об’єму відеоданих визначається кількістю психовізуальної (ПСВ) надмірності. З іншого боку кількість такої надмірності є обмеженою для відеозображень в певних прикладних застосувань. В статті пропонується здійснювати вдосконалення технологій кодування відеозображень за сегментно-орієнтовною концепцією на основі додаткового встановлення та скорочення кількості структурної надмірності. Стверджено, що відповідний напрямок стосується розробки та використання технологій усічено-позиційного кодування в процесі скорочення надмірності трансформованих відеосегментів. Однак дана концепція стосується обробки окремих відеосегментів. Виникає питання необхідності її інтеграції до стандартизованих платформ. Обґрунтовано можливість інтеграції створеної технології на рівень кодування відеосегментів стандартизованого процесу обробки відеокадрів. Це забезпечується наявністю потенціалу щодо : забезпечення сумісності між створеною технологією кодування відеосегментів та стандартизованою платформою обробки відеокадрів; можливості для побудови технології кодування сукупностей допоміжних компонент усічено-позиційного простору. Це створює умови для забезпечення параметричної сумісності між специфічними сукупностями службових відомостей кожної технологічної концепції.

ТЕХНОЛОГІЯ ПРИХОВУВАННЯ ІНФОРМАТИВНОГО КОНТЕНТУ В ДИНАМІЧНОМУ ПОТОЦІ ВІДЕОСЕГМЕНТІВ.

2024-01-23T12:26:02+02:00

В статті показано, що в умовах воєнного часу, інформаційного протиборства важливим є своєчасне надання достовірної інформації з обмеженим часом актуальності. Прикладами таких ситуацій є організація «живого» доступу до дистанційної інформації в режимі реального часу з використанням безпілотних платформ на значної відстані від центрів прийняття рішень. Обґрунтовується наявність випадків появи дисбалансу між вимогами до забезпечення потрібного рівня категорій інформаційної безпеки та обмеженими можливостями щодо продуктивності дистанційних інфокомунікаційних систем. Наслідками є : втрата доступності та цілісності відеоресурсів; обмежена можливість забезпечити потрібний рівень конфіденційності в умовах жорстких вимог щодо організації доступності відеоінформації. Отже в статті доводиться те, що актуальним є забезпечення потрібного рівня інформаційної безпеки відеоінформаційних ресурсів з використанням інфокомунікаційних технологій на базі безпілотних платформ. Показано, що існуючі концепції реалізації питань інформаційної безпеки відеоданих для бортових комплексів ґрунтуються на концепції послідовною схеми. Водночас така концепція має певні недоліки. В статті в якості альтернативного підходу пропонується в комплексі з методами криптографічного захисту додатково використовувати технології стеганографічного перетворення. В цьому випадку з’являється можливість приховувати найбільш значимі інформативні ресурси в загальному відео інформаційному потоці. Водночас стверджено, що існуючі технології стеганографічних перетворень мають певні недоліки, які проявляються у протиріччі між групами базових показників якості вбудовування інформації. Викладається створення правила приховування інформативного контенту в процесі структурного стеганокомпресійного кодування. Вперше розроблено структурне стеганокомпресійне кодування на основі імплантації біту приховуваного контенту на другу позицію в стегано-послідовності з модифікованим базисом. Відмінною рисою методу є те, що без внесення спотворень в стегано-кодограму забезпечується усунення ознак наявності кількості стеганографічної структурної надмірності. Розроблено стеганографічне декодування на основі одночасного відновлення елементів відеопослідовності та вбудованого на другій її позиції елементу прихованого контенту.

ПРОЦЕДУРА ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ КЛАСИФІКАЦІЇ З ПРОГНОЗУВАННЯМ СТАНУ ЗАСОБІВ ЗВ’ЯЗКУ, НАВІГАЦІЇ ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

2024-01-23T12:26:51+02:00

Стаття присвячена питанням побудови моделей формування рішень при класифікації з прогнозуванням засобів зв’язку, навігації та спостереження. Аналіз теоретичних результатів та практика експлуатації сучасних засобів зв’язку, навігації та спостереження свідчать про необхідність широкого застосування інформаційних технологій для обробки експлуатаційних даних щодо роботи цих засобів та подальшої модернізації системи експлуатації . На цей час виникає необхідність застосування адекватних методів обробки статистичних даних і побудов спеціальних адаптивних алгоритмів моделей для прийняття рішень з управління експлуатаційною надійністю конкретних типів обладнання . Впровадження сучасних регламентів ТО передбачає застосування апарату теорії керованих випадкових процесів в умовах стохастичної невизначеності інформації про параметри обладнання, створює необхідні умови для розробки моделей для класифікації технічного стану з подальшим прогнозуванням подій у системі експлуатації. Процес класифікації об'єктів розглядається у статті, як сукупність елементарних операцій, призначених для виконання певних функцій, у певній послідовності відповідно до обраного алгоритму класифікації. Ступінь деталізації на елементарні операції визначається метою дослідження. У запропонованій моделі, класифікація розглядається, як послідовність перетворення вектору станів у вектор реалізацій внаслідок спільної дії сукупності елементарних операцій. Якість виконання класифікації засобів зв’язку, навігації та спостереження визначається якістю виконання кожної з досліджуваної сукупності елементарних операцій та математична модель формування рішення при класифікації ґрунтуватиметься на математичній моделі кожної з досліджуваних операцій. При здійсненні прогнозуючого контролю в процесі класифікації досліджуваних засобів, прийняття рішення про технічний стан здійснюється на певному інтервалі прогнозування. Прогнозуючий контроль , усуває суттєвий недолік поточного контролю , який полягає у розбіжності часу прийняття рішення про стан засобів та часу його використання за призначенням, збільшуючи тим самим ефективність контролю, та, відповідно, і ефективність використання засобів. У статті розроблено покрокову методику визначення ймовірностей прийняття рішення за результатами класифікації з прогнозуванням, про належність засобу до певного класифікованого стану. Проаналізовано стохастичні графи формування рішень при обраному алгоритмі класифікації з прогнозуванням та урахуванням похибок. Отримано аналітичні співвідношення, що описують процес класифікації технічного стану засобів з подальшим прогнозуванням. Такі співвідношення загалом можуть бути використані для вирішення задач підвищення достовірності прийняття рішень під час реалізації прогнозуючого контролю. Результати досліджень можуть бути використані в процесі проектування та вдосконалення системи експлуатації засобів зв’язку, навігації та спостереження під час процесів моніторингу технічного стану.

МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ІНФОРМАТИВНОСТІ СПЕКТРАЛЬНО-ПАРАМЕТРИЧНОГО ОПИСУ ТРАНСФОРМОВАНИХ ВІДЕОФРАГМЕНТІВ.

2024-01-23T12:27:53+02:00

В статті обґрунтовано, що в сучасних умовах більший розвиток мають інфокомунікаційні технології, які використовують бездротовий принцип передачі даних. Показано підходи щодо застосування таких технологій для організації обміну інформацією з безпілотними платформами. Це підвищує ефективність процесів інформування в системах підтримки та прийняття рішень. Водночас в статті стверджується наявність проблемних аспектів. Вони продиктовані дисбалансом між певним рівнем інтенсивності інформаційного потоку, який потрібно передати з борта безпілотного комплексу, та рівнем пропускної спроможності бортових телекомунікаційних засобів. Для вирішення даної проблематики в статті ґрунтовно пропонується використовувати технології стиснення відеоінформаційних потоків. Проводиться дослідження сучасних методів стиснення відеоінформаційних потоків. Показано, що вони використовують платформи, які базуються на кодування трансформованих відео фрагментів (ВФР). Одним з апробованих напрямком тут є формування спектрально-параметричного опису трансформант. Прикладом такого підходу є побудова двох структурних складових : вектор довжин спектральних полос та вектор їх значущих рівнів. Однак, існуючі технології компресії зображень на базі JPEG-платформи не забезпечують необхідної оперативності доставки стиснутих відеопотоків для заданого рівня візуальної якості їх візуального сприйняття після декомпресії. Розроблено модель оцінювання інформативності трансформанти, яка представляється в спектрально-параметричному описі за двома складовими : вектором довжин ССП; вектором значущих рівнів ССП. В цьому випадку враховується обмежена кількість допустимих станів СПОТ на основі обліку поточної потужності алфавітів її двох структурних складових. Обґрунтовано, що в результаті встановленні обмежень на компоненти структурних складових СПОТ створюються умови для скорочення кількості надмірності. Показано, що кількість надмірності, яку можна скоротити, буде збільшуватись у разі : зменшення кількості спектральних субполос; зниження поточної потужності алфавіту значущих компонент СПП.

ОГЛЯД СТАНУ РОЗВИТКУ ТА МАЙБУТНІХ ТЕНДЕНЦІЙ МІКРОБПЛА

2024-01-23T12:29:06+02:00

Стаття «Статус розвитку та майбутні тенденції розвитку мікро-БПЛА» представляє поглиблений аналіз еволюції та перспективних досягнень мікро-безпілотних літальних апаратів (мікро-БПЛА). Вступ простежує походження мікро-БПЛА до програми DARPA «Мікроповітряні транспортні засоби», зосереджуючись на їхніх компактних розмірах, легкій вазі та багатофункціональних можливостях для таких завдань, як розвідка на полі бою та ситуаційне спостереження.

У розділі про стан розробки описано прогрес від ранніх моделей, таких як «MSI», «Black widow», «Nano Hummingbird» і «Black hornet», до останніх ітерацій, таких як «Black hornet3», «MetaFly» і «RoboBee». X-Wing». Ці моделі демонструють значний прогрес у мікро-нанотехнологіях та системній інтеграції, покращуючи їх застосування в різноманітних середовищах.

У статті також висвітлюються типові дослідницькі проекти, підкреслюючи зростаючий акцент на штучному інтелекті та кластерах мікро-БПЛА. У ньому згадуються важливі ініціативи, такі як проект зграї БПЛА «Сіра куріпка», проект CICADA та швидкий легкий автономний проект (FLA), які зосереджені на дослідженні кластерів, навігації в приміщенні та на відкритому повітрі та уникненні перешкод.

Далі обговорюються ключові технологічні аспекти, включаючи мініатюризацію бортового обладнання, аеродинамічну конструкцію з низьким числом Рейнольдса, а також автономну навігацію та уникнення перешкод у складних умовах. У статті докладно розповідається про те, як малий розмір і висока маневреність мікро-БПЛА придатні для пошуку розвідувальної інформації в обмеженому просторі, і як їх конструкція адаптується до аеродинаміки з низьким числом Рейнольдса та складних навігаційних вимог.

Розділ майбутніх тенденцій передбачає подальший прогрес в інтеграції та узагальненні бортового обладнання, крос-медіа аеродинамічного дизайну та підвищення інтелекту мікро-БПЛА. Він передбачає розробку більш інтелектуальних методів керування, включаючи біометричні технології, для покращення функціональності мікро-БПЛА в складних динамічних середовищах.

На завершення в статті стверджується, що мікро-БПЛА стають все більш придатними для різноманітних застосувань, особливо для внутрішньої та міської розвідки. Проте в ньому вказується, що є можливості для вдосконалення інтеграції та узагальнення бортового обладнання та розробки більш універсальних та адаптивних автономних навігаційних технологій. У статті стверджується, що оскільки мікро-БПЛА стають більш розумними та адаптованими, вони відіграватимуть вирішальну роль у майбутніх інформаційних війнах.

МНОЖИННА МОДЕЛЬ ЛІНІЙНОЇ РЕГРЕСІЇ АВІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ АЕРОПОРТУ

2024-01-23T12:30:30+02:00

Безпека в аеропортах завжди має високий пріоритет. Вона включає в себе контроль пасажирів, багажу та транспортних засобів для запобігання можливим загрозам. Актуальність цих заходів не зменшується через постійні зміни в методах загроз та технологій їх запобігання.

В Конвенції про міжнародну організацію цивільної авіації (додаток 19 ) ІКАО було запропоновано "Управління безпекою польотів" в якому зазначені зміни глобального підходу до АНВ. Впровадження на глобальному, регіональному і державному рівнях містять сфери відповідальності організаційних структур, необхідних процедур політичнх аспектів.

Однією з основних проблем аналізу безпеки є вибір відповідного математичного апарату. Відповідно, розвиток і аналіз управління даними авіабезпеки є тим важливим інструментом підвищення рівня контролю і прийняття рішень щодо процесів і процедур, що дозволить гарантувати позитивні результати при прийнятті найбільш ефективних управлінських рішень.

Модель лінійної регресії може бути корисною для аналізу деяких аспектів авіаційної безпеки в аеропортах. Наприклад, вона може бути використана для прогнозування попередньої ймовірності виникнення певних подій на основі певних факторів. За допомогою використання моделі лінійної регресії автором обгрунтован вплив факторів (світовий авіаційний індекс безпеки, пасажиропотік та тарифи) на рівень авіаційної безпеки в аеропортах Однак, безпека в авіації - це складне питання, яке включає в себе багато аспектів, тому для повного забезпечення безпеки може знадобитися комбінація різних моделей та підходів.