АЛГОРИТМ ГЕНЕРАЦІЇ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ ІЗ ДОВІЛЬНО ЗАДАНИМ ЗАКОНОМ РОЗПОДІЛУ
DOI:
https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1237Анотація
Запропоновано методику, яка дозволяє генерувати псевдовипадкові числові послідовності з довільним законом розподілу. Розглянуто приклади використання запропонованого алгоритму для генерування псевдовипадкових послідовностей з антимодальним і наближеним до нормального законами розподілу.
Посилання
Кнут Д.Э. Искусство программирования. Т. 2. Получисленные алгоритмы. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 832 с.
Соболь И.М. Численные методы МонтеКарло. – М.: Наука, 1973. – 312 с.
Бабак В.П., Белецкий А.Я., Приставка А.Ф., Приставка Ф.А. Стохастические сигналы и спектры. – К.: КИТ, 2004. – 290 с.
Митропольский А.К. Техника статистичес-ких вычислений. – М.: Наука, 1971. – 576 с.
Кендалл М., Стьюарт А. Теория распределений. – М.: Наука, 1966. – 587 с.
Downloads
Як цитувати
Єременко, В., Мокійчук, В., & Самойліченко, О. (2005). АЛГОРИТМ ГЕНЕРАЦІЇ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ ІЗ ДОВІЛЬНО ЗАДАНИМ ЗАКОНОМ РОЗПОДІЛУ. Вісник Національного авіаційного університету, 26(4), 24–26. https://doi.org/10.18372/2306-1472.26.1237
Номер
Розділ
Інформаційні технології
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).