СИНОНІМІЯ ТА ВАРІАТИВНІСТЬ ЛЕКСЕМ XIV–XVI СТ. НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙ ТА ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • Ольга КОВАЛЮК

DOI:

https://doi.org/10.18372/2520-6818.39.13720

Ключові слова:

лексична синонімія, ампліфікація, тавтологічні конструкції, варіант, староукраїнська мова, писемні пам’ятки XIV–XVI ст.

Анотація

У статті проаналізовано функціонування в староукраїнських текстах XIV–XVI ст. іменників і дієслів на позначення емоцій та емоційних станів людини; досліджено лінгвістичний статус тотожних за планом змісту мовних одиниць. В аспекті лексичної синонімії розглянуто основні стилістичні фігури, зокрема ампліфікацію й тавтологічні конструкції. Приділено увагу фонетичним і морфологічним варіантам у досліджуваних текстах.

Посилання

Апресян, Ю. Д. (1957). Проблема синонимии. Вопросы языкознания, 6, 84–88.

Апресян, Ю. Д. (1969). Синонимия и синонимы. Вопросы языкознания, 4, 75–91.

Гнатюк, Л. П. (2010). Мовний феномен Григорія Сковороди в контексті староукраїнської книжної традиції. Київ: Київський університет.

Горбачевич, К. С. (1978). Вариантность слова и языковая норма: на материале современного русского языка. Ленинград: Наука, 1978.

Горнунг, Б. В. (1965). О природе синонимии в языке и теоретических предпосылках составления синонимических словарей. Вопросы языкознания, 5, 95–99.

Гриценко, П. Ю. (1990). Ареальне варіювання лексики. Київ: Наукова думка.

Гумецька, Л. Л. (1968). Питання стандартизації слов’янських писемно-літературних мов стародавньої доби. VI Міжнародний з’їзд славістів. Київ: Наукова думка.

Гумецька, Л. Л. (1976). З історичної стилістики української мови. Г. П. Їжакевич (Ред.), Слово і труд. (с. 88–92). Київ: Наукова думка.

Жовтобрюх, М. А., & Кулик, Б. М. (1972). Курс сучасної української літературної мови. Київ: Вища школа.

Коць, Т. А. (2010). Літературна норма у функціонально-стильовій і структурній парадигмі. Київ: Логос.

Мойсієнко, В. М. (2010). Варіативність у староукраїнській літературно-писемній мові (на прикладі текстів північноукраїнського ареалу XVI ст.). Волинь – Житомирщина, 22 (1), 114–125.

Нечитайло, О. І. (1987). Синоніми в лексикографії. Київ: Наукова думка.

Пилинський, М. М. (1976). Мовна норма і стиль. Київ: Наукова думка.

Полюга, Л. М. (1991). Українська абстрактна лексика ХІV–ХVІІ ст. Київ: Наукова думка.

Русанівський, В. М. (1983). Семантичні процеси розвитку української лексики. Русанівський, В. М., Карпова, В. Л., Німчук, В. В., & Чепіга, І. П. (Ред.). Історія української мови: лексика і фразеологія. (с. 660–715). Київ: Наукова думка.

Струганець, Л. В. (2002). Динаміка лексичних норм української літературної мови XX ст. Тернопіль: Астон.

Тараненко, О. О. (2004а). Ампліфікація. В. М. Русанівський (Ред.), Українська мова: енциклопедія (2-ге вид.). (с. 22). Київ: Вид-во “Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана.

Тараненко, О. О. (2004б). Синоніми. В. М. Русанівський (Ред.), Українська мова: енциклопедія (2-ге вид.). (с. 585–588). Київ: Вид-во “Укр. енцикл.” ім. М. П. Бажана.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Мовознавство. Перекладознавство